про повернення позовної заяви
м. Вінниця
22 січня 2025 р. Справа № 120/17194/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.
Ухвалою від 26.12.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-ти денний термін з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Так, залишаючи позовну заяву без руху суд вказав на недотримання позивачем в повному обсязі вимог, зокрема, ч. 1 ст. 160 КАС України відповідно до якої у позовні заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.
Копія ухвали доставлено до електронного кабінету представника позивача 27.12.2024.
27.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача, якою на виконання вимог ухвали суду позивач надав деякі завірені копії додатків до позовної заяви.
Втім, перевіряючи повноту усунення позивачем виявлених недоліків позовної заяви згідно ухвали суду від 26.12.2024, суд встановив, що такі недоліки не є усунутими в повному обсязі.
Так в ухвалі про залишення без руху суд звертав увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, яка по формі та змісту має відповідати вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України.
Так згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовні заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.
Зокрема пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначав, що необхідно врахувати, що способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної йго протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зауважив, що наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання протиправними дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд: "Дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язані із направленням ОСОБА_1 для проходження військово - лікарської комісії на предмет встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, визнати протиправними."
Зазначене формулювання позовних вимог не відповідає визначеному у п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України способу захисту порушених прав особи. Позивачем не зазначено, у який спосіб слід здійснити для відновлення порушеного його права.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Вказав, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.
Крім того суд наголосив, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Відтак, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд запропонував позивачеві привести позовну заяву по формі і змісту у відповідності до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України та ст. 5 КАС України, а саме конкретизувати позовні вимоги та визначитись із предметом оскарження та, як наслідок, - належним способом захисту порушених прав.
Однак дані вказівки ухвали були повністю проігноровані позивачем.
З цього приводу позивач не надав будь-яких пояснень чи доказів, які б свідчили про виконання зазначених вище пропозицій суду, як і не вказав жодних обставин чи причин, за яких він не має змоги чи відмовляється усувати недоліки позовної заяви.
При цьому, будь-яких клопотань процесуального характеру щодо можливості продовження встановленого судом строку позивачем також не подано.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги ухвали суду позивачем не виконано належним чином та недоліки позовної заяви не усунуто у той спосіб, який визначено судом.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює позивачу, що відповідно до положень частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Дата постановляння ухвали зумовлена перебуванням судді у щорічній відпустці.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович