Справа № 308/5966/17
Закарпатський апеляційний суд
22.01.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/852/24 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2024.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Чеської Республіки, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, відомості про яке 20.07.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017070000000079.
Клопотання мотивовано тим, що СВ УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 20.07.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22017070000000079 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2017 о 17 год 45 хв на відділі митного оформлення № 6 пункту-пропуску «Малий Березний-Убля» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, під час огляду речей громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який слідував із Чехії до України на квадроциклі марки «ACCESS AX700-UL», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 , серед інших особистих речей, виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом, загорнуту в поліетиленовий пакет й поміщену в металеву пачку з під цигарок «Camel…», синього кольору, яка знаходилась в багажному відділенні квадроцикла.
В подальшому ході огляду автотранспортного засобу марки «ACСESS AX700-UL», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 встановлено, що на передній частині автотранспорту (квадроциклу) розміщена сумка-рюкзак чорно-зеленого кольору, яка, зі слів ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ),належить йому і в якій знаходяться його особисті речі. В ході огляду вказаної сумки-рюкзака, в передньому верхньому відсіку, внизу, під іншими речами знаходилась паперова упаковка з написом «Golden Virginia», зеленого кольору. Відкривши вказану паперову упаковку було виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом, яка за зовнішніми ознаками схожа на речовину, яку було виявлено в задньому багажному відсіку автотранспорту (квадроциклу) марки «ACСESS AX700-UL», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 .
-2-
З пояснень громадянина Чехії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), внесених у протокол огляду місця події від 20.06.2017 - 21.06.2017 вбачається, що останній повідомив військовослужбовцю ДПС України ОСОБА_8 про те, що виявлена серед інших речей у багажному відділенні квадроциклу речовина рослинного походження, зеленого кольору з характерним запахом, є наркотичним засобом і він взяв її з собою для власного вживання, однак не був обізнаний про те, що в Україну заборонено ввозити наркотичні засоби.
Разом з тим, стосовно речовини рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом, що була виявлена під іншими речами в сумці-рюкзаку чорного кольору, яка була розміщена на передній частині квадроцикла, ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) повідомив, що вищевказана виявлена речовина йому не належить, а в сумку її сховав його молодший брат ГОДНІ Ріхард, 1999 року народження, громадянин Чехії, мешканець Чехії, м. Ліберець.
Згідно висновку експерта № 6/392 від 04.08.2017, надана на експертизу грубо подрібнена речовина рослинного походження, коричневого кольору, з характерним запахом, яка знаходиться в прозорому полімерному пакетику, що разом з металевими ножицями поміщені в металеву упаковку з-під сигарет «Camel…» є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 0,4718 г; надана на експертизу грубо подрібнена речовина рослинного походження, коричневого кольору, з характерним запахом, яка знаходиться в полімерному пакеті, зеленого кольору з літографованим написом «Golden Virginia…», є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 2,5871 г.
Таким чином, ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) підозрюється у вчиненні контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабісу, а саме його переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Клопотання мотивоване наявністю підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), з метою затримання останнього та забезпечення його екстрадиції на територію України. Зокрема, за даними матеріалів кримінального провадження, громадянин Чеської Республіки ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) народився та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, складено 27.09.2018 та вручено захиснику ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) - адвокату ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) знаходиться за межами України. 10.10.2018 підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) оголошено у розшук. Крім того, в ході досудового розслідування отримано дані про те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) знаходиться на території Європейського Союзу з 2018 року, обізнаний про факт розслідування щодо нього кримінального провадження і у нього відсутній намір повертатися в Україну. З огляду на такі обставини, слідчий вказує на те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) переховується від органів досудового розслідування на території Європейського Союзу. Враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) оголошено у розшук та зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, переховується від органу досудового розслідування, перебуваючи на волі та будучи необмеженими в пересуванні, може
-3-
незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних речовин, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначила, що постановою від 10.10.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017070000000079 від 20.06.2017 зупинено. Серед підстав зупинення зазначено про повідомлення ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області № 2847 від 10.10.2018 про те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) перебуває за межами України, а саме на території Чеської Республіки, з червня 2017 року по теперішній час на територію України не заїжджав. Отже на момент складення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) перебував за межами України. Однак, до клопотання про обрання запобіжного заходу відповідних доказів повідомлення особи про підозру з урахуванням приписів глав 6, 11 КПК України не додано. Крім того, як зазначено у постанові про зупинення досудового розслідування 10.10.2018, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) оголошено в розшук. До клопотання не додано доказів на підтвердження оголошення ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у міжнародний розшук чи його перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. У зв'язку з чим, слідчий суддя дійшла до висновку про відсутність підстав для розгляду та задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного, а тому відмовила у задоволенні цього клопотання.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09.12.2024 та постановити ухвалу про обрання щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, посилаючись на аналогічні доводи, що і в клопотанні, зокрема на тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також прокурор зазначає, що 10.10.2018 підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) оголошено у розшук. Крім того, в ході досудового розслідування отримано дані про те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) знаходиться на території Європейського Союзу з 2018 року, обізнаний про факт розслідування щодо нього кримінального провадження і у нього відсутній намір повертатися в Україну. Крім того, звертає увагу на те, що чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). Винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів у межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України. Тому, з огляду на
-4-
наведене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) щодо останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, однак подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав,
-5-
передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За приписами до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу, положення ч. 2 ст. 177 КПК України передбачають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Системний аналіз викладених положень кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів, в тому числі, тримання під вартою, можливо лише щодо особи, яка має статус підозрюваного.
Як встановлено матеріалами судового провадження, СВ УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 20.07.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22017070000000079 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
27.09.2024 у межах вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням № 21 про виявлення кримінального правопорушення від 20.06.2017, протоколом огляду місця події від 20.06.2017, контрольним талоном, поясненнями ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), протоколом огляду від 23.06.2017, поясненнями ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) від 22.06.2017, протоколами допиту свідків, висновком експерта № 6Є392 від 04.08.2017 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї
-6-
чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
На переконання апеляційного суду, зазначені у клопотанні обставини підозри, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Апеляційний суд доходить висновку, що встановлені факти та інформація можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру в рамках вказаного кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки слідчого судді про те, що матеріали провадження не містять доказів належного повідомлення про підозру, оскільки такі спростовуються матеріалами судового провадження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, а саме: вчинення контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, а саме переміщення його через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. 27.09.2018 письмове повідомлення про підозру вручено його захиснику-адвокату ОСОБА_10 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що зважаючи на неможливість з об'єктивних причин вручити ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ) повідомлення про підозру, у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.
Окрім того, відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Відповідно до положень ч.1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик (повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри) або ознайомлення з її змістом.
Відтак, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об'єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.
Колегія судів уважає, що сторона обвинувачення вжила усіх необхідних заходів, направлених на вручення ОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ) повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Відтак, ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
-7-
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційним судом встановлено, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ), конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим, КПК України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Наявні матеріали за клопотанням слідчого свідчать про те, що відповідно до повідомлення ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області № 2847 від 10.10.2018, ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває за межами України, а саме на території Чеської Республіки, з червня 2017 року по теперішній час на територію України не заїжджав.
Враховуючи наведене, 10.10.2018 постановою слідчого БЛАЖІЧЕК Міхаел (Blazicek Michael) оголошений у розшук.
Чинний КПК України, як і інші нормативно-правові акти, не містить поняття «міжнародний розшук» та не визначає процесуальний порядок оголошення особи в міжнародний розшук у рамках кримінального провадження, не дивлячись на те, що відповідне словосполучення вказується у низці його статей (ч. 5 ст. 139; ч. 2 ст. 297-1; п. 4 ч. 2 ст. 297-2; ч. ч. 1, 3 ст. 297-4; ч. 3 ст. 323 КПК України).
Винесена слідчим на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативними підрозділами, якими доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто, оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
-8-
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України).
Ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на територію України до місця кримінального провадження.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчим при зверненні до слідчого судді з клопотанням про обранняОСОБА_11 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримано вимоги кримінального процесуального закону, а надані з клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному випадку не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку.
Відтак, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Апеляційний суд приходить до висновку проте, що слідчий суддя безпідставно відмовила у задоволенні клопотання слідчого, оскільки ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) оголошено у розшук та наразі його місцезнаходження не встановлено, що підтверджується листом начальника 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області від 29.11.2024 (а. с. п. 59).
-9-
Тому, апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що слідчим та прокурором доведено наявність обставин для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а висновки слідчого судді не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах кримінального провадження.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2024 скасувати.
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Чеської Республіки, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання підозрюваного, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді