Справа № 136/1480/22
Провадження № 22-ц/801/159/2025
Категорія: 9
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.
Доповідач:Рибчинський В. П.
22 січня 2025 рокуСправа № 136/1480/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Копаничук С.Г., Медвецького С.Г.,
за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., Попіля С.Ф., представника ОСОБА_1 - адвокат Ладана О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2013 році рішенням комітету Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» с. Брицьке, йому було виділено на вартість належних майнових паїв виробничу будівлю, що складалася з шести гаражів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 204,8 кв.м, яка була передана йому за актом приймання передачі. Проте, вказана будівля була побудована без дозволу на виконання будівельних робіт, але він виготовив технічний паспорт і для подальшого оформлення права власності на будівлю звернувся до державного реєстратора. Однак отримав відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки подані документи не відповідають вимогам реєстрації. Так, свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП немає відмітки правонаступника реорганізованого підприємства про виділення майна в натурі з підписом керівника й печаткою. Разом з тим, КСП «Промінь» с. Брицьке було ліквідовано у 2010 році, тому він немає можливості виконати вимоги державного реєстратора.
У зв'язку з викладеним просив визнати за ним право власності на виробничу будівлю - літ. «А», згідно технічного паспорта, виготовленого 24.11.2021, загальною площею 204,8 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на виробничу будівлю - літ. «А», згідно технічного паспорта, виготовленого 24.11.2021, загальною площею 204,8 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали та обставини справи, вивчивши долучені до апеляційної скарги документи та аргументи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Судом встановлено, що до суду з позовом до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно звернувся ОСОБА_1 .
Так з матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_1 , виданого Брицькою с/р на ім'я ОСОБА_1 від 06.08.2013, останній має право на пайовий фонд КСП «Промінь» с. Брицьке, відповідно до списку таких осіб, затвердженого 28.10.2001, загальна вартість якого становить 3 139 313 грн, а частка позивача становить 216 106 грн, або 6,88 %. На свідоцтві містяться відмітки, що майно передано з КСП «Промінь» в СВК «Промінь» реорганізованого, будівля столярної майстерні, вартістю 3 829 грн, розташована по АДРЕСА_2 , засвідчено підписом голови та печаткою. Також містяться відмітки про те, що передано майстерню КСП «Промінь» в СВК «Промінь», будівлю гаражів у кількості 6 (шість), вартістю 13 980 грн, що розташовані по АДРЕСА_3 , засвідчено підписом старости села та печаткою (а.с. 5).
Згідно протоколу №1 від 07.06.2013 рішенням комітету Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» с. Брицьке, позивачу було виділено на вартість належних майнових паїв виробничу будівлю, що складалася з шести гаражів (а.с. 9), яка була передана позивачу за актом приймання передачі (а.с. 11). Проте, вказана будівля була побудована без дозволу на виконання будівельних робіт, але позивач виготовив технічний паспорт на виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Для подальшого оформлення права власності на будівлю позивач звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки подані документи не відповідають вимогам реєстрації, а саме свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП немає відмітки правонаступника реорганізованого підприємства про виділення майна в натурі з підписом керівника й печаткою (а.с. 20).
КСП «Промінь» с. Брицьке було ліквідовано 12.08.2010, а позивач не може виконати вимоги державного реєстратора.
Суд першої інстанції, з урахуванням визнання позову відповідачем, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , та визнав за ним право власності на виробничу будівлю - літ. «А», згідно технічного паспорта, виготовленого 24.11.2021, загальною площею 204,8 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1
ОСОБА_2 , вважаючи, що вказане рішення суду першої інстанції порушує його права як співвласника майна реорганізованого КСП «Промінь», подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що позивач звернувся до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначив, що спірне майно належало членам бувшого КСП «Промінь» на праві спільної сумісної власності і лише вони вправі вирішувати питання про виділ і передачу такого майна, а тому саме члени КСП мають бути відповідачами у справі.
Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (стаття 358 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно з яким комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п. 1).
Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна, обов'язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п. 2).
Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна; визначає структуру пайового фонду майна; визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками; розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв; вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п. 4).
Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що співвласники майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна лише на підставі рішення загальних зборів співвласників.
При цьому, згідно з пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 року №315, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.
Таким чином, оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.04.2019 у справі №132/2483/16-ц та від 18.12.2019 у справі №131/475/16-ц.
Із поданих ОСОБА_2 до апеляційної скарги документів, а саме копії свідоцтва про прийняття спадщини, встановлено, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину, яка складається з права на майновий пай, а тому вирішення даного спору напряму стосується його прав та інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (або непред'явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Таким чином, із змісту позовних вимог, а саме визнання права власності на нерухоме майно на виробничу будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачами, окрім вказаного позивачем відповідача, є також і усі власники майнових паїв реорганізованого КСП «Промінь», оскільки рішення, що стосується майна, яке підлягає передачі певній особі прямо впливає на їх права та інтереси, як осіб, які теж мають право на набуття такого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач визначив відповідачем Спілку співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь», хоча з матеріалів справи вбачається, що співвласниками майна реорганізованого КСП «Україна» є усі його члени, які мають майнові паї. Однак, окремо співвласники майна реорганізованого КСП «Промінь» до участі у справі не залучались та це питання судом першої інстанції на обговорення не ставилось та відповідно вирішено не було.
Без залучення вказаних осіб розгляд справи та ухвалене за наслідками такого розгляду рішення не слід вважати такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи, та вимогам закону.
Оскільки судом першої інстанції справу розглянуто у неналежному суб'єктному складі, а в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідачів в порядку статті 51 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з вказаних підстав з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав не залучення до участі в справі всіх належних відповідачів.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 241 грн 59 коп. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 січня 2025 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: С.Г. Копаничук
С.К. Медвецький