Справа № 127/22929/21
Провадження №11-кп/801/108/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
17 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю :
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 року, якою кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021 за № 12021020010000881 та 03.02.2022 за № 12022025010000079 в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 ), ч. 2 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 ), ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, -
встановив:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021 за № 12021020010000881 та 03.02.2022 за № 12022025010000079 в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 ), ч. 2 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 ), ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Місцевим судом встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 інкриміновано повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч.4 ст.185 КК України, за подіями, які мали місце 09.06.2021 на суму 1853,94 грн. щодо потерпілого ОСОБА_10 , 02.02.2022 на суму 2014 грн. щодо потерпілого ОСОБА_11 , 31.03.2022 на суму 1793 грн. щодо потерпілого ОСОБА_12 та на сумум 2067 грн. щодо потерпілого ОСОБА_13 .
Закриваючи кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 ), ч. 2 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 ), ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, місцевий суд зазначив, що 09.08.2024 набув чинності закон України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який відповідно ст.5 КК України покращує становище обвинуваченого, оскільки у ст.51 КУпАП визначено розмір дрібного викрадення чужого майна, який становить до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зважаючи, що заподіяна обвинуваченим шкода є меншою за 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, кримінальне провадження підлягає закриттю з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду в частині закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Послався на відсутність підстав для закриття на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), так як, не зважаючи на чітке визначення Законом № 3886-1Х від 18.07.2024 розміру матеріального збитку, з якого настає кримінальна відповідальність, судом першої інстанції незаконно прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за таємне викрадення 31.03.2022 майна потерпілого ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Своїми умисними діями ОСОБА_8 здійснив крадіжку майна потерпілих на загальну суму 3860 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1793 грн., а потерпілому ОСОБА_13 на суму 2067 грн.
Не зважаючи на досліджені в ході судового розгляду письмові докази, судом прийнято хибне рішення про наявність підстав для закриття кримінального провадження за вказаним епізодом.
Так, в ході судового розгляду, на підставі досліджених доказів, встановлено обставини вчинення правопорушення, вартість майна на яке посягнув і викрав ОСОБА_8 , а також суму спричиненого матеріального збитку кожному з потерпілих.
Дослідженням суб'єктивної сторони даного злочину, підтверджено наявність у ОСОБА_8 прямого умислу на одночасне викрадення майна потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на загальну суму 3860 грн. Таким чином, встановлено, що під час вчинення даного злочину ОСОБА_8 усвідомлював що посягає на чужу власність, реалізовуючи єдиний злочинний умисел таємно вилучав чуже майно, на яке не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди і бажає завдати таку шкоду.
Враховуючи те, що сума загального матеріального збитку в розмірі 3860 грн., завданого ОСОБА_8 під час вчинення вказаного епізоду перевищує два неоподаткованих мінімумів визначених ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а саме 2481 грн., тому Вінницьким міським судом незаконно прийнято рішення про закриття в цій частині кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді; прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого захисника - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які просили ухвалу місцевого суду залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 09.06.2021 за № 12021020010000881 та 03.02.2022 за № 12022025010000079 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 ), ч. 2 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11 ), на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння, в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
З положень ч.1 ст. 407 КПК України вбачається, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; змінити ухвалу; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Із аналізу змісту указаної статті убачається, що закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КпАП України.
Згідно внесених змін до ст.51 КпАП України, дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2022 році, становив 2481 грн.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні одночасного викрадення майна потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на загальну суму 3860 грн., а не окремо кожного з потерпілих .
Оскільки загальна вартість викраденого майна на час вчинення діяння (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ) перевищувала 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян, то місцевий суд дійшов помилкового висновку про можливість закриття кримінального провадження в цій частині щодо ОСОБА_8 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не взявши до уваги, що ОСОБА_8 вчинив крадіжку майна ОСОБА_12 та ОСОБА_13 одночасно, шкода завдана їм рахується разом.
Отже, враховуючи, що місцевим судом при розгляді кримінального провадження допущені невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду в частині закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), - скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407,409, 412-415, 419 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , - задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 року, якою кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021 за № 12021020010000881 та 03.02.2022 за № 12022025010000079 в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ), закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, - скасувати.
Призначити новий розгляд об'єднаного кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021 за № 12021020010000881 та 03.02.2022 за № 12022025010000079 відносно ОСОБА_8 в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4