Єдиний унікальний номер 741/1617/24
Провадження № 3/741/13/25
м. Носівка 22 січня 2025 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.
та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Фурсія С.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 № 106137), передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
встановив:
6 серпня 2024 року до суду надійшов зазначений протокол про адміністративне правопорушення, суть якого зводиться до того, що 31 липня 2024 року о 19 годині 47 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Вокзальна ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) «VOLKSWAGEN Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, сповільненість ходи), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисник подав письмове клопотання та просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд на стан сп'яніння та зокрема відібрання біологічних зразків було проведено з порушенням встановленого порядку. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним. Відповідно до відеозаписів ОСОБА_1 неодноразово просив працівників поліції надати йому можливість скористатися правовою допомогою, але працівники поліції не надали такої можливості.
Вислухавши думку захисника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відтак, по аналогії права, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.
У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції встановлено обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав відсутність стану сп'яніння, та не заперечував проти проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, однак наполягав на наданні йому можливості скористатися правовою допомогою. Крім цього, у медичному закладі ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції та медичним працівникам про те, що не хоче в туалет, а тому не може надати на дослідження сечу. При цьому ОСОБА_1 не заперечував проти взяття на дослідження іншого біологічного матеріалу, але лікарем цього зроблено не було. Працівники поліції розцінили це як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та склали адміністративні матеріали.
Водночас категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на відеозаписах не зафіксовано.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що на підставі доказів, які долучені до протоколу, та доказів, які було отримано у судовому засіданні, неможливо встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , тобто версія події, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, особою, яка уповноважена на його складання, не доведена за допомогою належних та допустимих доказів перед судом поза будь-яким розумним сумнівом.
Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і його склад в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Киреєв