Справа №751/3546/23
Провадження №2/751/473/25
15 січня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Шульга В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «СЕНС БАНК» (надалі Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631278861. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 45 690, 36 гривень. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». З метою досудового добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування. Тобто, відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором. АТ «Сенс Банк» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору. За таких обставин представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631278861 у сумі 45 690, 36 гривень.
Ухвалою судді від 05.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з повідомленням(викликом) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали судді для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через систему Електронний суд надіслав заяву про розгляд справи без участі представника, свої позовні вимоги підтримують.
Відповідач у судове засідання року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відтак, з урахуванням викладеного та вимог ст.131, ч. 1 ст.223 ЦПК України, висновків Верховного Суду (постанова КГС ВС від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19), де зазначається, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, яка в судове засідання не з'явилася.
Відзив на позов, зустрічний позов, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.10.2019 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №631278861, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, у якій запропонувала банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб(а.с.4).
Згідно з умовами оферти найменування продукту: «Максимум - готівка». Мета Кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропоновано встановити у розмірі 35,99 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Підписанням цієї Оферти ОСОБА_1 надала власну згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках і обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердив, що перед укладанням угоди ознайомлений у письмові формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту, з нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ, із інформацією, зазначеною у ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку, зі змістом довідки про систему гарантування вкладів.
Окрім того, ОСОБА_1 погодила з банком графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
АТ «АЛЬФА-БАНК» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «АЛЬФА-БАНК».
21.10.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «АЛЬФА-БАНК»(а.с.4 зворот).
Тобто відповідачка погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
Матеріали справи містять підтвердження, що Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ним, підписуючи угоду, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі з сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.
Крім того, відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким максимальна сума кредиту 200 000,00 грн., процентна ставка 35,99 % річних фіксована ставка, строк кредиту 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору(а.с.5зворот)..
Також в паспорті споживчого кредиту зазначено строк щомісячного платежу до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки.
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної карти за період з 22.11.2019 по 25.01.2023(а.с.9-14).
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 631278861 від 21.10.2019, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.01.2023 року - 45 690, 36 грн., з яких 16 652,02 грн прострочене тіло кредиту, 64,14 грн відсотки за користування кредитом , 27 480,80 грн тіло кредиту, 1493,40 грн неустойка, про що надано позивачем розрахунок, який є належним та допустимим доказом, стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором(а.с.8).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.
АТ «Сенс банк» на адресу позичальника ОСОБА_1 направлялась досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 45 690, 36 гривні, що підтверджується копією письмової вимоги (повідомлення) від 04.04.2023 року, списком відправлень та описом вкладень у цінний лист(а.с.15-17)..
Дану вимоги залишено відповідачем без реагування.
Тобто, Відповідачка свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором.
АТ «СЕНС БАНК» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.
Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем контррозрахунку не надано.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд виходить з вимогст.12 ЦПК України, відповідно якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч. 1 ст.ст. 81 ЦПК України, якою встановлений обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Як убачається з виписки по особовим рахункам за період з 22.11.2019 по 25.01.2023 відповідачка користувалася кредитними коштами та періодично здійснювала їх погашення.
Отже, позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження №14-131цс19.
У зв'язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем, як позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про можливість їх задоволення у повному обсязі.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №631278861 від 21 жовтня 2019 року у розмірі 45 690 грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. 00
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко