Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 1-кп/733/19/25
Єдиний унікальний №733/726/24
Ухвала
Іменем України
22 січня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження № 12024270440000033 від 02 лютого 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Корнин Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
В проваджені Ічнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 01 лютого 2024 року близько 12 години 00 хвилин він, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, направлених на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу проник до приміщення сараю господарства за вищевказаною адресою, звідки викрав належний ОСОБА_5 автомобільний акумулятор сірого кольору марки «A MEGA 5», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 562 від 13.02.2024 року становить 2050 гривень 27 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2050 гривень 27 копійок.
03 лютого 2024 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, направлених на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території господарства ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до веранди будинку господарства за вищевказаною адресою, звідки викрав належну ОСОБА_6 бензопилу чорного кольору із помаранчевою кришкою марки «BRIGAIDER», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 588 від 15.02.2024 року становить 2888 гривень 19 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2888 гривень 19 копійок.
За сукупністю дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, але надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 завдані кримінальними правопорушеннями збитки відшкодував у повному обсязі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має. Також просив суд не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, але надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 завдані кримінальними правопорушеннями збитки відшкодував у повному обсязі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має. Також просив суд не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_4 .
Судом під час розгляду справи роз'яснено обвинуваченому про те, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн. та обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора та просив закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Ічнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12024270440000033 від 02 лютого 2024 року щодо ОСОБА_4 , якому висунуто обвинувачення в здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено, що дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1514 х 2 = 3028 грн.
Таким чином, після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить понад два неоподатковуваних мінімуми доходів: в 2024 році 1514 х 2 = 3028 грн.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Крім того, вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розумінні положень ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 станом на 01.01.2024 року становив 3028 грн., тоді як вартість майна, у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_4 за епізодом від 01.02.2024 року стосовно потерпілого ОСОБА_5 становить 2050 грн. 27 коп.; за епізодом від 03.02.2024 року стосовно потерпілого ОСОБА_6 - 2888 грн. 19 коп., інших даних щодо розміру шкоди суду не надано, що становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених станом на 1 січня звітного податкового року, у якому було скоєно злочин (3028 грн.), отже вказані діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.
Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.1-2 ч.2 ст.284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За таких обставин, враховуючи імперативні вимоги ч.3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, визначеної п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження щодо нього за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ст. 126 КПК України суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Витрати на проведення судових експертиз в кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту ухвали суд вважає обмежитися проголошенням її резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту ухвали в день її проголошення.
Керуючись ст.ст.284,369-372,376,479-2, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2024 року за № 12024270440000033 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- автомобільний акумулятор сірого кольору марки «A MEGA 5», що належить на праві власності ОСОБА_5 та повернутий йому під розписку на відповідальне зберігання, залишити у законному володінні останнього;
- бензопилу чорно-оранжевого кольору марки «Бригадир», що належить на праві власності ОСОБА_6 та повернута йому під розписку на відповідальне зберігання, залишити у законному володінні останнього.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Cуддя ОСОБА_1