Справа № 686/24893/24
Провадження № 2/686/303/25
21 січня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
за участю: представника позивача - Ткачука Ю.Г.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представників відповідачів - Козак Ю.Г., Залуцького В.Н.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Ткачук Юрій Георгійович, до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
20.01.2025 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Козак Юлії Григорівни про закриття провадження у справі №686/24893/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надано доказів звернення в досудовому порядку для оформлення права власності на оспорювані транспортні засоби, а тому звернення позивача до суду за захистом прав його малолітніх дітей на майно та майнові права, право власності на які не оформлено і не порушувалося відповідачем, є безпідставними та такими, що виключають предмет спору.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечив щодо заявленого клопотання, вважає його безпідставним.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Залуцький В.Н. у підготовчому судовому засіданні підтримали подане клопотання та вважали його обгрунтованим.
Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі - Конвенція). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі - Конвенція). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами від сутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні)
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, тощо
Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8 Конвенції).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подане клопотання про закриття провадження є передчасним, оскільки у підготовчому засіданні судом вбачається наявність спору між сторонами стосовно спадкового майна тому на цій стадії судового процесу не може надати оцінку відсутності або наявності предмета спору, на що посилається у зазначеному клопотанні представник відповідача.
Суд вважає, що заявлені стороною позивача вимоги та заперечення на них з боку відповідачів мають бути розглянуті по суті із дослідженням наданих сторонами доказів у судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Козак Юлії Григорівни про закриття провадження у справі №686/24893/24.
Керуючись ст.ст. 206, 247, 255 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Козак Юлії Григорівни, про закриття провадження у справі №686/24893/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.01.2025 року.
Суддя: Сергій Стефанишин