Справа № 946/341/25
Провадження № 1-кс/946/179/25
17 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, розлученого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
на розгляді в Ізмаїльському міськрайонному суді знаходиться:
- обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020160150000957 від 26.07.2020 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України;
- обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021162150000007 від 17.01.2021 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001198 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 25.08.2024 приблизно о 22:00 годині у ОСОБА_5 на літній терасі в кафе «Царське село» ФОП «Подопригор», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виникла сварка з ОСОБА_7 , в ході вищевказаної сварки ОСОБА_5 маючи умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, умисно наніс один удар ногою в область гомілки правої ноги ОСОБА_7 . В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої кістки правої гомілки в середній третині без зміщення відламків, які не викликали загрозливих для життя явищ, але при звичайному своєму перебігу призвели до розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більше ніж 21 день) та мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
31.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, мотивуючи тим, що підозрюваний працює, у нього на утриманні є неповнолітня дитина.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку слідчого, прокурора, захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до приписів статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У судовому засіданні встановлено, що Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001198 від 05.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
31.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; висновком експерта № 239; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 та іншими доказами в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Так під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, за який йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту містять достатню кількість даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 3 років.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є не тяжким злочином), що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винним, на даний час обґрунтовано підозрюється за ч. 1 ст. 122 КК України, офіційно не працює, розлучений, не надав доказів утримання неповнолітньої дитини, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, може перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, крім цього на розгляді Ізмаїльського міськрайонного суду знаходяться обвинувальні акти відносно ОСОБА_5 , якій будучи обвинуваченим за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 342 КК України підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення.
Крім того, наявний ризик здійснення впливу на учасників кримінального провадження, зокрема звертатись з проханням чи з погрозами змінити показання, з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинені злочини.
Більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Крім цього, підозрюваним не було надано доказів працевлаштування та знаходження на утриманні неповнолітньої дитини.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, тому підлягає задоволенню клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181 -184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) не залишати цілодобово місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) прибувати до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 43 (сорок три) дні і обчислюється з 17 січня 2025 року, ухвала припиняє свою дію 28 лютого 2025 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст судового рішення проголошено о 14 годині 00 хвилин 22 січня 2025 року в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1