Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/50/25
Провадження № 3/499/73/25
Іменем України
23 січня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І. В., за участі секретаря Дібрової О. І., прокурора Додурича С. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої у ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП), -
До Іванівського районного суду Одеської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 143/2025 від 13.01.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-акушера-гінеколога комунального нєкомерційного підприємства «Іванівський медичний центр» Іванівської селищної ради Одеської області (далі - КНП «Іванівський МЦ» Іванівської селищної ради Одеської області), будучи включеною відповідно до наказу №22 від 12.02.2024 до складу військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 11.12.2024, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в скоєному визнала та вказала, що не знала про такий її обов'язок.
В судовому засіданні прокурор просив ОСОБА_2 визнати винною, визначити найнижче покарання в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що відповідно до наказу КНП «Іванівський МЦ» Іванівської селищної ради Одеської області №22 від 12.02.2024 «Про організацію роботи військово-лікарської комісії КНП «Іванівський МЦ» Іванівської селищної ради Одеської області» до складу військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 було включено лікаря-акушера-гінеколога КНП «Іванівський МЦ» Іванівської селищної ради Одеської області ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Таким чином, відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатних постійно діючих військово-лікарської комісії, і вона є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, і зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті І, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-1Х «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб'єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. З Закону підпунктом «ґ», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до питання 45-1 «Суб'єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. З Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).
Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Крім того, у питанні № 1 «Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?», визначеному у Роз'ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 (зі змінами) «Роз'яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що у разі призначення особи у період з 01 січня до 31 березня включно особа має обов'язок подати першу щорічну декларацію за попередній рік до 1 квітня.
На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 була зобов'язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої па виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 11.12.2024 року о 13 годині 49 хвилин, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2023-й рік, відсутність у неї поважних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларації в ОСОБА_1 відсутні.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту вищенаведеного протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-акушера-гінеколога КНП «Іванівський МЦ» Іванівської селищної ради Одеської області, будучи включеною відповідно до наказу №22 від 12.02.2024 до складу військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 11.12.2024, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
На підставі наведеного, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і тому суддя вважає за необхідне піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з порушника підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 221, 282, 283, 284 КУпАП суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ