Справа № 683/2679/24
2/683/72/2025
15 січня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 ,про стягнення аліментів на період навчання,
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить стягувати з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання останньої в Львівському національному університеті імені Івана Франка, починаючи з дня звернення до суду, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що в період шлюбу у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3 , яка на даний час досягла повноліття та навчається на денній формі навчання на контрактній основі у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Оскільки донька навчається на денній формі навчання й не має можливості працювати, тому перебуває на її повному утриманні, зокрема, вона купує їй продукти харчування, одяг та взуття, канцелярське приладдя, оплачує проживання в гуртожитку. Також додатково здійснила оплату на навчання дочки за професією «Водій автотранспортних засобів категорії В» в сумі 8200 грн. Крім того, вона несе значні витрати на оплату навчання доньки, що становить в сумі 62160 грн. Відповідач в добровільному порядку не надає допомоги на утримання ОСОБА_4 , хоча може надавати таку допомогу, оскільки є здоровим, працездатним, офіційно працює, тому просить в судовому порядку вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на період навчання дочки.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де просив у позові відмовити, оскільки деякі витрати здійснювались позивачкою до повноліття дочки, а також документально не підтверджено усіх втрат. Крім того відповідач зазначив, що позивачка не є особою, яка має право звертатись із таким позовом, оскільки не мешкає разом із дочкою.
Позивачка подала до суду заяву, якою підтримала позов, також просила розглянути без її присутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач направив до суду заяву, де просив розглянути справу у його відсутності, врахувавши його позицію, викладену у відзиві.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду також не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя,
необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6/1296-цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц).
В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6/1296-цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц).
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 05 липня 2006 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сільради Великомихайлівського району Одеської області.
З 01 вересня 2023 року ОСОБА_3 навчається на контрактній формі та стипендії не отримує у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Початкова освіта. Англійська мова в початковій школі» факультет педагогічної освіти, термін навчання - до 30 червня 2027 року. У зв'язку із навчанням ОСОБА_3 ніде не працює, ніяких доходів немає, а тому потребує матеріальної допомоги на період свого навчання. Усі витрати по утриманню ОСОБА_3 в період її навчання несе мати - ОСОБА_5 .
Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , договором про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти № 1732/23/ВС-219-11-28 Львівського національного університету імені Івана Франка від 22 серпня 2023 року, довідкою виданою ОСОБА_3 про те, що вона дійсно є студенткою 1 курсу, денної платної форми навчання; довідкою про заробітну плату ОСОБА_1 ; постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 55966139 від 12 березня 2018 року.
Враховуючи встановлені обставини справи, стан здоров'я та матеріальне становище повнолітньої дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, з врахуванням рівності обов'язків батьків щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, враховуючи зростання цін на продукти, непродовольчі товари та мінімальний набір послуг та інші обставини справи, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, достатні для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, відповідає реаліям сьогодення, є достатнім для забезпечення нормального функціонування позивача, що навчається, збереження її здоров'я та задоволення соціально-культурних потреб та забезпечує баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).
При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 20 серпня 2024 року.
Оскільки при подачі даного позову позивачка звільняється від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 182,199 СК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 20 серпня 2024 року і до закінчення навчання - 30 червня 2027 року, але не більше ніж до досягнення 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Текст рішення виготовлено 22 січня 2025 року.
Суддя