17.01.2025
Справа № 754/8613/24
Провадження № 2-а/497/1/25
17.01.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, треті особи - інспектор 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Київ Департаменту патрульної поліції України Федоренко Богдан Володимирович; Деснянський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -
12.06.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким скасувати постанову старшого лейтенанта поліції 3 батальйону 1-й роти Управління патрульної поліції в м.Київ Департаменту патрульної поліції України інспектора поліції Федоренко Б.В. серії ЕНА №1037778 від 29.11.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. Закрити провадження у справі та стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та надання правової допомоги.
Вимоги обґрунтовує тим, що 28 травня 2024 року його представник на електрону пошту отримав листа від УПП в м.Києві ДПП України №938аз/41/11/4/02-2024 від 27 травня 2024 року, з якого дізнався, що у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебуває на примусовому виконанні постанова поліції ЕНА №1037778 відносно нього - ОСОБА_1 . Позивач 29.11.2023 року в 14:27:36 не керував і не перебував в м.Києві на вул.Електричної, 12, не приймав участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення за вказаними обставинами, не отримував копії такої постанови, крім того він не отримував жодних юридичних документів від третьої особи. 31 травня 2024 року позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 травня 2024 року №75123717 та з матеріалів цього провадження він ознайомився зі змістом постанови серії ЕНА №1037778 від 29.11.2023. Зі змісту цієї постанови вбачалося, що ОСОБА_1 29.11.2023 року в 14:27:36 в м.Києві на вул.Електротехнічної, 12, керував автомобілем «Рorsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , з номерним знаком на зеленому фоні з написом «LEGION-D», який не відповідає даному ТЗ, а саме немає відповідної категорії «В», чим порушив п.2.1-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП. В час вказаний в постанові він не міг керувати цім транспортним засобом, так як транспортний засіб знаходився на ремонті на СТО за адресою: м.Київ, вул.Крайня, 3, гаражний кооператив Спутник-3, бокс №204. За даною адресою у позивача відбувся конфлікт з працівниками патрульної поліції і в 13:55 годині на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №531700 за ст.130 КУпАП. Відповідно до даного протоколу він в останнє керував вище вказаним транспортним засобом о 12:50 годині в м.Києві по вул.Крайня, буд.3. Також позивач звертає увагу суду, що він 27.12.2013 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 з відкритою категорією «В». Термін дії даного посвідчення водія - до кінця 27.12.2043 року. Позивач вважає, що дана постанова складена без достатніх на те правових підстав, а тому є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Разом з позовною заявою позивач надав окреме клопотання про поновлення строку на оскарження даної постанови, в якому посилається на те, що лише 31.05.2024 року отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та ознайомившись з його матеріалами дізнався зміст оскаржуваної постанови, з яким не згодний. 29.11.2023 року він не був присутній під час розгляду справи, не отримував копії постанови, що стало підставою пропущення відповідного строку.
Справа надійшла до Болградського районного суду Одеської області за підсудністю 15.08.2024р.
Ухвалою судді від 09.08.2024 року по справі було відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
09.10.2024 року на адресу суду надійшов відзив від Департаменту патрульної поліції, підписаний представником Кубрак О. (повноваження підтверджені довіреністю №22610/41/3/01-2023 від 12 грудня 2023 року строком до 31 грудня 2024 року), в якому викладена позиція відповідача з приводу заявлених вимог, а саме про відмову у позові в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до оскаржуваної постанови 29.11.2023 року о 14:27 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Рorsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_1 в м.Києві, вул.Електротехнічної, 12, рухався з номерним знаком на зеленому фоні з написом «LEGION-G», який не відповідає даному ТЗ, в подальшому під час перевірки документів виявилось, що у водія немає права керування даним ТЗ, а саме немає відповідної категорії «В», тобто він порушив п.2.1.а ПДР України. Так, протягом розгляду справи працівниками поліції позивач не надав посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами. Отже, з урахуванням вищевикладеного можливо зробити висновок, що відсутність вищевказаного документа у водія виключає його право на керування транспортним засобом. Посвідчення водія може бути предметом перевірки при встановленні права особи на керування транспортним засобом, а також на вимогу інспектора водій зобов'язаний пред'явити вищезазначений документ. Інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, розгляд справи про адміністративне правопорушення зафіксовано на відео носій, та його копію надано суду.
23.10.2024 року відповідачем на виконання вимоги суду надано витяг з постанови серії ЕНА № 1037778 від 29.11.2023.
Сторони та їх представники, а також треті особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач та його представник про причину своєї неявки суд не повідомили.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції України - Бобошко О.П., який діє на підставі довіреності, 25.11.2024 року надав до суду, шляхом формування документу в системі електронний суд, заяву про розгляд справи без участі представника відповідача та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд вважає за можливим розглянути справу у даному судовому засіданні.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 29.11.2023 року інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Федоренком Богданом Володимировичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1037778 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП. Порушення полягало в тому, що водій в м.Києві по вул.Електротехнічна, 12, керуючи транспортним засобом «Рorsche Cayenne», державний номер НОМЕР_1 , рухався з номерним знаком на зеленому фоні з надписом «LEGION-D», який не відповідає даному ТЗ, в подальшому під час перевірки документів виявилось, що у водія не має права керування даним транспортним засобом, а саме не має відповідної категорії «В» (а.с.14).
Щодо поновлення строку на звернення.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Приписами ч.2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст.161 КАС України).
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Згідно ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважністю причини позивач вказує те, що він не знав про наявність вказаної постанови, а дізнався про неї тільки 31.05.2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не отримував копії вищевказаної постанови, доказів направлення та її отримання також матеріали справи не містять (а.с.14).
За твердженнями позивача, йому стало відомо про наявність постанови про стягнення з нього адміністративного стягнення лише 31.05.2024 року після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вище вказаної постанови, що фактично не спростовано представником відповідача.
З урахуванням вимог ст. 286 КАС України, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши поважними причини пропуску такого строку.
Щодо скасування постанови.
Відповідно до завдання адміністративного судочинства, визначеного у ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.2.4а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно п.1 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону.
Позивач в своїй позовній заяві, як на підставу скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП посилається на те, що він має посвідчення видане з 27.12.2013 по 27.12.2043 року категорія «В», але копії посвідчення водія не надає, інформаційна картка структурного підрозділу позивача, не є доказом, підтверджуючим право керування транспортним засобом відповідної категорії. Тому на підставі вищевказаного в судовому засіданні дана обставина не знайшла свого підтвердження.
З відеозапису з місця події, який наданий відповідачем, було встановлено керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який після зупинки не пред'явив посвідчення водія, за результатом чого працівниками поліції було складено постанову. В судовому засіданні наявність у позивача посвідчення водія судом встановлена не була.
Крім цього зазначеним відеодоказом спростовуються посилання позивача на те, що він не керував транспортним засобом, що він не перебував в м. Києві, не був присутнім під час винесення постанови.
Таким чином, оцінюючи докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, оскільки відповідачем не було порушено порядку винесення постанови, вона прийнята в межах санкції частини 2 ст. 126 КУпАП, позивач не посилався на жодні обставини, які виключають його відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано з дотриманням вимог чинного законодавства притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу за ст.126 ч.2 КУпАП, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.286 КАС України, на підставі ст.ст.241,242,246 КАС України, ст.287 КУпАП суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, треті особи - інспектор 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м.Київ Департаменту патрульної поліції України Федоренко Богдан Володимирович; Деснянський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца