Справа № 676/4691/22
Провадження № 1-кп/676/45/25
23 січня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 189, частиною 2 статті 289 КК України,
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 189 КК України,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 ,
На розгляді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 02.12.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.01.2025 та обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено дію обраних обов'язків по запобіжному заходу у вигляді застави.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язків по запобіжному заходу у вигляді застави, обґрунтовуючи їх тим, що обставини, які були підставою для обрання таких запобіжних заходів на стадії досудового розслідування та продовження під час судового розгляду не змінились.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та його представник - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_11 не з'явився, надавши заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків, оскільки потерпілі і свідки допитані, а зафіксувати перебування ОСОБА_3 в певному місці можна шляхом застосування електронного засобу контролю під час відбування домашнього арешту за місцем проживання. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вважав необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_3 захисника підтримав.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 при вирішенні даних клопотань покладалися на розсуд суду.
Заслухавши учасників процесу, вирішуючи питання продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 раніше обраних запобіжних заходів, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, продовжити або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заслухавши позицію сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених, зокрема, пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. На даний час відсутні підстави вважати, що заявлені ризики, які було встановлено на етапі обрання та продовження запобіжного заходу, зменшилися, оскільки продовжують існувати обставини, якими вони обумовлені.
При вирішенні даного питання, суд враховує фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Зокрема, судом враховано характер вчинених ОСОБА_3 умисних корисливих кримінальних правопорушень, одне з яких вчинено за попередньою змовою групою осіб; тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про реальне існування ризику того, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може вчинити одну із дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, як то продовжити злочинну діяльність чи спробувати переховуватися від суду, змінивши місце проживання, оскільки ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні декількох епізодів умисних злочинів що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Обставини, на які посилаються захисник, не спростовують наявність встановлених ризиків та не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу. Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення начальника ІТТ № 4 ГУНП в Хмельницькій області про те, що ОСОБА_3 є особою підвищеної суспільної небезпеки, систематично порушує режим утримання, провокує конфліктні ситуації та не виконує законні вимоги поліцейських.
Згідно з частиною 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, наведені ризики, відомості про особу обвинуваченого, а також характер інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать про те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
За наведених обставин, клопотання захисту задоволенню не підлягає, а запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою доцільно продовжити, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.
Питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , не розглядається на підставі частини 4 статті 183 КПК України у зв'язку з вчиненням злочину із застосуванням насильства.
Вирішуючи питання за клопотанням прокурора про продовження обов'язків ОСОБА_4 по запобіжному заходу у вигляді застави, суд виходить з наступного.
ОСОБА_4 було обрано обов'язки по запобіжному заходу у вигляді застави, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Заставу було внесено.
Відповідно до частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Встановлено, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого ухилитись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, залишивши місце проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та уникненню встановлених ризиків існує необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язків, зазначених в клопотанні прокурора.
Також судом враховано, що саме завдяки обраним запобіжним заходам забезпечена належна поведінка обвинувачених та виконання ними процесуальних обов'язків.
Керуючись статями 177, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язків по запобіжному заходу у вигляді застави задовольнити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки по обраному запобіжному заходу у вигляді застави, а саме:
- не відлучатися з м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місце роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали - до 23 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1