ІМЕНЕМ УКрАЇНи
Справа № 495/10872/24
№ провадження 2-о/495/605/2024
15 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Цепордей Я.Ю.
за участю:
від заявниці: не з'явилася
від зацікавленої особи: не з'явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/10872/24
за заявою ОСОБА_1
за участю зацікавленої особи Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про встановлення факту проживання на певній території в певний проміжок часу,
09.12.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою за участю зацікавленої особи Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - зацікавлена особа) про встановлення факту проживання на певній території в певний проміжок часу(а.с.1-4).
Так, заявниця просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є її батьком дійсно народився в с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області та проживав на території с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області в період з 1936 року по 1947 рік.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2024 року відкрито окреме провадження по справі № 495/10872/24 за заявою ОСОБА_1 за участю зацікавленої особи Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання на певній території в певний проміжок часу(а.с.27).
Заявниця - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, але її представник - адвокат Каланжов В.І. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності заявниці (а.с.32).
Представник зацікавленоїособи - Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно із якою просив суд розглянути справу без участі представника сільської ради відповідно до вимог діючого законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 (а.с.17).
За твердженням заявниці, її батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с. Козацьке, яке разом із значною територією Бессарабії перебувало під окупацією Румунії та мало назву - «Гура-Роша, повіту Четатя-Албе», зараз Білгород-Дністровський район, про що свідчить архівна довідка державного архіву № 7602/06-21 від 11.11.2024 року (а.с.12).
Батько заявниці - ОСОБА_2 проживав з 1947 року по 1954 рік на території села Козацьке Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується довідкою Старокозацької сільської ради № С-92/2261 (а.с.9).
Заявниця зазначила, що в період з дня народження по 1947 рік документальних відомостей про місце проживання її батька не зафіксовано, але наявні такі докази, а саме проживання на даній території з 1936 року по 1947 рік у господарських книгах, де він був включений до числа осіб, які зареєстровані в селі Козацьке. Крім того, її тітка (рідна сестра померлого батька) - ОСОБА_4 , яка й досі проживає на території села Козацьке підтверджує факт того, що її рідний брат ( ОСОБА_2 ) проживав із нею та батьками в селі Козацьке (а.с.19-21)
Даний факт, що батько заявниці проживав з 1936 року по 1947 рік на території села Козацьке потрібен останній для захисту її спадкових та міграційних (імміграційних) прав, а також для отримання документів (програма Р. Болгарії повернення громадян на історичну батьківщину, отримання посвідки (виду) на життя в Р. Румунії та інше.
Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про встановлення факту проживання в Україні.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.294 ЦПК України).
Згідно із частинами першою та другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Факт встановлення юридичного значення, а саме що ОСОБА_2 (батько заявниці), ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно народився в с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області та проживав на території с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області в період з 1936 року по 1947 рік, необхідно її для захисту її спадкових та міграційних (імміграційних) прав, а також для отримання документів (програма Р. Болгарії повернення громадян на історичну батьківщину, отримання посвідки (виду) на життя в Р. Румунії. Встановлення зазначеного юридичного факту породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження такого факту не існує.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст.319 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим її заява за участю зацікавленої особи Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання на певній території в певний проміжок часу, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 за участю зацікавленої особи Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання на певній території в певний проміжок часу - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є батьком ОСОБА_1 дійсно народився в с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області та проживав на території с. Козацьке (Гура-Роша) Білгород-Дністровського району Одеської області в період з 1936 року по 1947 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Віталій МИШКО