Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/74/25
Справа № 279/4978/24
14 січня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Пригоцькою Я.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №279/4978/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася з позовом до відповідача зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до якої входив житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 12.08.2005 року. Відповідно до заповіту ОСОБА_3 від 08.06.2017 року, зареєстрованого за №10, все його майно було заповідано донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частинах.
На підставі заяви ОСОБА_1 в Другій коростенській державній нотаріальній конторі 04.11.2017 року було заведено спадкову справу №268/2017. 10.01.2018 року ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини. Також 13.01.2018 року було подано заяву дружиною померлого ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_5 повідомила про прийняття спадщини після померлого чоловіка обов'язкової частки згідно ст.1241 ЦК України і на виділ частки у спільному майні подружжя згідно ст. 60-65 Сімейного кодексу України. Таким чином, право власності на житловий будинок за результатами спадкування майна померлого ОСОБА_3 розподілилося наступним чином: частка у розмірі 7/12 належала ОСОБА_5 (складалася з 1/2 частки, виділеної у спільному майні подружжя, та 1/12 частки обов'язкова частка у спадщині відповідно до ст.1241 ЦК України); частка у розмірі 5/24 належала ОСОБА_1 (в порядку спадкування за заповітом); частка у розмірі 5/24 належала ОСОБА_2 (в порядку спадкування за заповітом).
Право власності на частку розміром 5/24 було оформлено ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2024 року, зареєстрованим за №597, право власності на частку розміром 5/24 зареєстроване в Державному реєстрі речових. ОСОБА_2 своє право власності на частку у розмірі 5/24 (за заповітом) та ОСОБА_5 своє право власності на частки у розмірі 1/2 (виділена частка у спільному майні подружжя) і на частку у розмірі 1/12 (обов'язкова частка у спадщині) станом на дату подання позовної заяви не оформлювали.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Позивачем ОСОБА_1 як донькою померлої ОСОБА_5 було подано до Другої Коростенської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі якої 23.09.2022 року було заведено спадкову справу № 121/2022.
22.05.2024 року ОСОБА_1 було подано до Другої Коростенської державної нотаріальної контори заяву щодо надання роз'яснення по оформленню спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
29.05.2024 року ОСОБА_1 отримала лист Другої Коростенської державної нотаріальної контори від 28.05.2024 року № 327/02-14. в якому, зокрема, зазначалося, що згідно матеріалів справи встановлено, що дочка померлої ОСОБА_2 прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_5 в 1/2 частці спільною реєстрацією та проживанням на день її смерті на підставі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України (факт прийняття нею спадщини підтверджується довідкою виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 624/06-19 від 22.09.2022).
Саме на цій підставі зазначеним листом було відмовлено позивачу ОСОБА_1 в оформленні спадщини в цілій частці, що належала померлій ОСОБА_5 ..
Відповідно до Довідки виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 307/06-19 від 25.04.2022 року, ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом із матір'ю ОСОБА_5 до дня смерті, ОСОБА_1 похоронила матір за власний рахунок.
Відповідно до Довідки виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 624/06-19 від 22.09.2022 року, на яку зокрема, посилається нотаріус, ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом із матір' ю гр. ОСОБА_5 до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 ; гр. ОСОБА_2 , 1958 р.н., зареєстрована за вищевказаною адресою, не проживає. Відповідно до Довідки виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 1752 від 01.11.2017 року, ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_1 , і в склад її сім'ї входять: ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_2 , 1958 р.н. (зареєстрована, але проживає у Російській Федерації).
Висновок державного нотаріуса Другої коростенської державної нотаріальної контори, викладений в листі Другої Коростенської державної нотаріальної контори від 28.05.2024 року № 327/02-14, щодо прийняття громадянкою Російської Федерації ОСОБА_2 спадщини померлої ОСОБА_5 грунтується виключно на факті реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою разом із померлою матір'ю: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідач ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, в Україні постійно не проживала. Виїзд за кордон України нею був здійснений в січні 2022 року, з цього часу ОСОБА_2 за адресою проживання померлої ОСОБА_5 не з'являлася, на похорон матері не приїжджала.
Непроживання ОСОБА_2 за зареєстрованою адресою проживання померлої ОСОБА_5 підтверджується довідкою виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 620/06-19 від 20.09.2022 року, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 13.01.2022 року по теперішній час. Оскільки сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої ст.1268 ЦК України про прийняття спадщини, тому відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 , а отже, не набула права на спадкове майно. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті спадкодавиці шляхом подання відповідної заяви у встановлений законом строк до нотаріальної контори, відповідно до статті 1269 ЦК України, вступила у володіння спадковим майном, оскільки постійно фактично проживала разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 , і залишилася фактично проживати у цьому будинку й надалі після смерті спадкодавиці.
Оскільки ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку оформити право власності в порядку спадкування за законом на все спадкове майно, що ввійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , оскільки, на думку нотаріуса, існує інший спадкоємець тієї ж черги, який прийняв спадщину в силу реєстрації місця проживання за адресою проживання спадкодавиці, що підтверджується листом Другої Коростенської державної нотаріальної контори від 28.05.2024 року № 327/02-14, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 7/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 .
Позивачка вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, подавши письмову заяву.
Відповідачка про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, та здійснювався її виклик до суду через оголошення на сайті судової влади , заперечень, заяв , клопотань не подала, Крім того, згідно листа Державної прикордонної служби України від 04.11.2024 року ОСОБА_2 перетнула кордон України 14.01.2022 рок, після чого не в'їжджала.
За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін на підставі поданих доказів. Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 , якій на момент смерті належало 7/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (1/2 частини будинку як частина спільного майна подружжя та 1/12 частина успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав).
23.09.2022 року на підставі заяви позивачки заведена спадкова справа №121/2022 після смерті ОСОБА_5 .
22.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Другої коростенської державної нотаріальної контори із заявою щодо надання роз'яснення по оформленню спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
28.05.2024 року позивач отримала лист Другої коростенської державної нотаріальної контори від 28.05.2024 року № 327/02-14, в якому зазначено, що згідно матеріалів справи встановлено, що дочка померлої ОСОБА_2 прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_5 в 1/2 частці спільною реєстрацією та проживанням на день її смерті на підставі ч.3 cт.1268 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. За даними Спадкового реєстру заповіти від імені спадкодавиці ОСОБА_5 відсутні, а тому частки у спадщині до майна ОСОБА_5 між позивачкою та ОСОБА_6 є рівними та складають 1/2 частку кожній відповідно.
Однак матеріали справи та витребувані з нотаріальної контори копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 свідчать по те, що висновок державного нотаріуса щодо прийняття громадянкою Російської Федерації ОСОБА_2 спадщини померлої ОСОБА_5 грунтується виключно на факті реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , разом із померлою матір'ю на підставі права на постійне проживання на території України відповідно до посвідки серія НОМЕР_2 .
Згідно отриманої судом інформації відповідач виїхала за межі території України 14.01.2022 року і як до часу смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і до даного часу на територію України не поверталась, що свідчить про те, що зі спадкодавцем на час її смерті постійно не проживала.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 року у справі № 569/15147/17 вказав, що ч.3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Відповідач ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, згідно довідки виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 620/06-19 від 20.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає з 13.01.2022 року по теперішній час.
Відповідно до положень ст.1268 ЦК України позивач прийняла спадщину після смерті матері, оскільки потсійно проживала зі спадкодавцем на час її смерті та своєчасно звернулась з відповідною заявою до нотаріуса.
Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері ОСОБА_5 відповідно до положень ст.1268 ЦК України не прийняла, оскільки фактично на час відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживала, у межах строку прийняття спадщини заяву до нотаріуса не подавала.
Частинами 1 та 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).
Оскільки сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої ст.1268 ЦК України про прийняття спадщини, тому суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 , отже не набула права на спадкове майно.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті спадкодавиці шляхом подання відповідної заяви у встановлений законом строк до нотаріальної контори, крім того що постійно фактично проживала разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 , на час її смерті, тому є єдиним стадкоємцем, який прийняв спадщину та набув право на належне спадкодавцеві спадкове майно.
За таких обставин, оскільки відсутня можливість оформлення позивачем свого права на спадкове майно в позасудовому порядку, позовна вимога підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.1216,1218,1267,1268 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 7/12 (сім дванадцятих) частин житлового будинку АДРЕСА_2 (одна друга) частина якого належала ОСОБА_5 як спільне сумісне з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно та 1/12 (одна дванадцята) частина якого успадкована ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_3 , якому будинок належав на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 12.08.2005 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Волкова Н.Я.