Справа № 276/2758/24
Провадження по справі № 3/276/46/25
іменем України
21 січня 2025 року с-ще Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., з участю:
особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.11.2001 Володарсько-Волинським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25.12.2024 року о 09 год. 51 хв. в с-щі Хорошів по вул. Ринковій, 9А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, порушення мовлення. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2,5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнав повністю та заявив клопотання про закриття провадження у справі, пояснивши, що в той день він приїхав до свого будинку за місцем проживання, до автомобіля підійшли працівники поліції, які попросили надати для перевірки документи на право керування. Далі інспектор начебто побачив в нього ознаки алкогольного сп'яніння і запропонував пройти огляд на місці, на що він відповів, що відсутні підстави для проходження огляду та попросив пояснити йому законні підстави. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в лікарняному закладі не відмовлявся. Матеріали справи не містять доказів відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в лікарняному закладі. Направлення для проведення огляду в лікарняному закладі не видавалося. Після оголошення про складання протоколу інспектори сіли в свій автомобіль та поїхали, від права керування не відсторонили. Співробітниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суть адміністративного правопорушення, полягає, зокрема, в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В даному випадку об'єктивна сторона правопорушення полягає не в керуванні транспортними засобами особою в стані сп'яніння (пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху), а у відмові особи пройти відповідний огляд (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі наступними доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204666 від 25.12.2024 року, в якому зафіксовано суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зміст протоколу відповідає вимогам, визначеним КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності та згідно якого огляд з використанням спеціальних технічних засобів не проводився, ОСОБА_1 від підпису відмовився;
- направленням в заклад охорони здоров'я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, за змістом якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності та згідно якого огляд з не проводився.
- відеозаписом події від 25.12.2024 року, із якого встановлено, що поліцейський після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , за порушення ПДР, повідомив останньому про виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, після чого більше 10 разів пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера або в закладі охорони здоров'я, однак, ОСОБА_1 заперечував факт порушення ним ПДР, повідомляв про неправомірність дій працівників поліції, вів себе агресивно. Крім цього, в ході спілкування ОСОБА_1 повідомив, що вживав пиво, а інші особи, які були присутні на місці події, повідомляли про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд розцінює дії ОСОБА_1 як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про його відмову від огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров'я.
Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 щодо дій поліцейського по виявленню у нього ознак алкогольного сп'яніння та фіксації відмови водія транспортного засобу від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я за допомогою технічного засобу, відеозаписузі службової нагрудної відеокамери («бодікамери»), так як протокол про адміністративне правопорушення у даній справі в цілому відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів про них».
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, а доводи ОСОБА_1 не спростовують встановлені судом обставини справи щодо його винуватості.
Пояснення ОСОБА_1 в яких він заперечує свою винуватість, а також наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, суд розцінює як намагання уникнути покарання за вчинене правопорушення.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення у ТСЦ.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, у тому числі ст. 130 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст. 33 КУпАП при накладенні стягнень за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не підлягає врахуванню особа порушника, ступінь його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного вище, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Окрім того, в порядку статті 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.
Керуючись ст. 7, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адімінстративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 23.01.2025.
Суддя А.М. Збаражський