Справа № 161/15988/24
Провадження № 1-кп/161/436/25
23 січня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000290 від 14 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кряківка Луганської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із вищою освітою, не працює, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст.111-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , усвідомлюючи факт збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, а також з корисливих мотивів та хибного почуття кар'єризму, вирішив використати факт встановлення окупаційної влади на території м. Луганськ Луганської області у своїх особистих інтересах з метою одержання винагороди від окупаційної влади та пропозицій подальшого працевлаштування в таких органах (установах), приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганської області, мовою оригіналу - «референдум Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации» (далі за текстом «незаконний референдум») як «председатель участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209» (мовою оригіналу).
Після цього, з метою представлення окупаційній владі своєї особистої прихильності, формування в населення м. Луганськ Луганської області думки невідворотності встановлення та утвердження російської окупації як єдиної законної влади на цій території, просуваючи ідеї проросійської спрямованості, перебуваючи на окупованій території м. Луганськ Луганської області, не пізніше 24.09.2022, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, публічно закликав до проведення вказаного незаконного референдуму на зазначеній тимчасово окупованій території України з метою дискредитації дій української влади, а також для подальшого встановлення у м. Луганськ Луганської області окупаційної влади, штучного створення у його мешканців хибних уявлень про благі наміри окупаційних військ та незворотного і стабільного існування на теренах вказаної області влади рф та ідей «російського світу».
Являючись так званим «председателем участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 ЛНР» (мовою оригіналу), ОСОБА_3 , приймав активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму, шляхом видачі, збору бюлетенів та підрахунку голосів, а також публічно, через ЗМІ, коментував підсумки проведення т.зв. «референдуму».
Крім того, ОСОБА_3 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Луганськ Луганській області, вступив у злочинну змову для вчинення протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, з третіми особами, дії яких є предметом розслідування в інших кримінальних провадженнях, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України, та в період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи в якості так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 Луганской народной республики» забезпечував та організовував його роботу з метою проведення в м. Луганськ Луганської області так званого «референдума Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации», що проводився окупаційною владою держави агресора на підставі «Постановления № 893-НС о назначении референдума Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации» прийнятого 20.09.2022 псевдорганом «Народным Советом ЛНР» (мова оригіналу).
Надалі, в період часу з 23.09.2022 по 27.09.2022 ОСОБА_3 , діючи з єдиною метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи на виборчій дільниці у м. Луганськ Луганської області, виконуючи відведену йому роль «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 Луганской народной республики» (мовою оригіналу), діючи умисно, за попередньою змовою в групі з іншими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» (мовою оригіналу), здійснення підрахунку голосів та узагальнення результатів виборів, взяв участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», чим посягнув на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки його дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились у добровільній участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також публічних закликах до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також у вчиненні умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 у спеціальному судовому провадженні на підставі ухвали суду від 10 жовтня 2024 року, прийнятої з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, переховується на тимчасово окупованій території України, про розпочате щодо нього кримінальне провадження повідомлявся шляхом опублікування повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, як це визначено ч. 8 ст. 135 КПК України.
Разом з тим, судом при проведенні спеціального судового провадження виконані вимоги, передбачені ст.ст. 297-5, 323 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово викликався до суду шляхом публікації судових повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті «Судової влади України».
В призначені судові засідання обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, і від нього не надійшло заяв або клопотань про неможливість прийняття участі в судовому засіданні або відкладення судового розгляду.
У зв'язку з цим обвинувачений ОСОБА_3 не допитаний судом в якості обвинуваченого по суті висунутого йому обвинувачення.
Разом з тим, захист обвинуваченого за призначенням здійснював фахівець в галузі права - адвокат ОСОБА_5 .
В судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що докази, надані стороною обвинувачення у своїй сукупності, не містять таких доказів, які б доводили склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, які інкриміновані ОСОБА_3 , оскільки не доведена суб'єктивна та об'єктивна сторона вказаних злочинів. Стороною обвинувачення не доведений факт добровільності в організації та проведенні ОСОБА_3 незаконного референдуму та переслідуванні ним мети зміни меж території та державного кордону України, тому просив суд визнати ОСОБА_3 невинуватим та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Незважаючи на позицію захисника щодо відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.5 ст. 111-1 КК України, його доводи повністю спростовуються наступними доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_6 суду показав, що до 2014 року він мешкав у м.Луганськ. На той момент він проходив курси в Луганському державному університеті внутрішніх справ, де ОСОБА_3 працював на кафедрі оперативно-розшукової діяльності. Під час окупації м. Луганськ, ОСОБА_3 залишився на тимчасово окупованій території. В 2022 році, під час перегляду соціальних мереж, він побачив відеоматеріали, на яких був ОСОБА_3 , який займав посаду голови дільничної виборчої комісії № 209 в «ЛНР». Також, від своїх знайомих йому стало відомо, що ОСОБА_3 працює на керівній посаді в юридичному університеті, так званому «Луганському державному університеті ім.Даля» та у вересні 2022 року займався організацією та проведенням референдуму у вказаному університеті на посаді голови дільничної виборчої комісії № 209.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що до 2014 року він мешкав у м. Луганськ та навчався в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Дідоренка, у якому працював на кафедрі оперативно-розшукової діяльності - ОСОБА_3 . Під час окупації м. Луганськ, ОСОБА_3 залишився на тимчасово окупованій території. Останній був проросійсько налаштований, підтримував окупацію м. Луганськ. В 2022 році від своїх знайомих та з соціальних мереж йому стало відомо, що ОСОБА_3 зайняв посаду заступника директора «Луганського державного університету ім. Даля» на тимчасово окупованій території в м. Луганськ «ЛНР» та організовував проведення референдуму у вказаному університеті на посаді голови дільничної виборчої комісії № 209.
Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідками, суд вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, не суперечать іншим встановленим судом фактичним обставинам справи. Зазначені показання безпосередньо отримані судом в ході судового розгляду відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст. 95 КПК України, а тому підстав не приймати їх за основу у суду немає.
Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні, які безпосередньо досліджено в суді.
Так, протоколом огляду від 04 січня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, де об'єктом огляду був відеозапис розміщений за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_8, встановлено, що в кадрі відеоролика зображений ОСОБА_3 та міститься пояснювальний напис (мовою оригіналу) « ОСОБА_3 председатель избирательного участка №209». В ході вказаного інтерв'ю останній дає пояснення, щодо настрою жителів «ЛНР», які приходили на референдум, пряма мова: «Как это было важно для тех людей, которые приходили, они встречали со слезами на глазах. Они, понимаете, они были удивлены, поражены, что они нужны нам, что это не лишние люди, что к ним пришли вот для того чтобы получить их голос. Вот это я считаю самое важное, то чего мы добивались».
Протоколом огляду від 05 січня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, де об'єктом огляду була публікація розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким доводиться, що з 23.09.2022 по 27.09.2022 у м. Луганськ Луганської області проводився так званий «референдум Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации».
Протоколом огляду від 29 травня 2024 року та долученими до нього оптичним диском DVD-R та додатками, де об'єктом огляду був сайт «ЛНР», та розміщені на ньому нормативно-правові документи окупаційної влади «ЛНР» - Закон 411-ІІІ «Про референдум ЛНР по питанню про входження в складу рф на правах суб'єкта рф». Оглядом указаного закону встановлено, що під час підготовки та проведення референдуму створюються дільничні виборчі комісії. Також, здійснено огляд постанови від 20.09.2022 про призначення референдуму ЛНР по питанню входження в склад рф на правах суб'єкта рф. Указаною постановою визначні строки проведення референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року.
Протоколом огляду від 19 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема мережа «Однокласники» , на якій наявні відомості, якими підтверджується, що ОСОБА_3 займав посаду так званого «заместителя директора юридического института ГОУ ВПО «Луганского государственного университета им. В. Даля » на тимчасово окупованій території.
Протоколом огляду мережі Інтернет від 22 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому наявні відомості, що ОСОБА_3 брав активну участь в організації псевдореферендума щодо приєднання тимчасово-окупованих територій до складу країни-агресора, займаючи посаду так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209». Останній зокрема дав пояснення, пряма мова: «Для меня с референдумом больше всего изменится отношение к человеку. Я прожил на Украине не один десяток лет. Украинская пропаганда в основном говорила нам неправду. Жизненный уровень в России гораздо выше, чем на Украине, хотя нам говорили об обратном. Украина стремится в Европу лишь на словах, а Россия действительно повышает уровень жизни своих граждан. Это проявляется во всем - даже в самых, казалось бы, незначительных мелочах. Когда я пару лет назад ездил в Россию к своему брату в Тулу, то был удивлен тому, насколько далеко Россия ушла от Украины. Современные поезда, отличные дороги, удобные сервисы для решения различных проблем с документами. А главное - это люди. Нас там ждут, а на Украине готовы лишь проклинать и убивать», - говорит он.»
Протоколом огляду від 20 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням https://daluniver.ru/ - сайт « ГОУ ВПО «Луганского государственного университета им. В.Даля », на якому розміщена інформація, що ОСОБА_3 є директором юридичного інституту.
Протоколом огляду від 23 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням https://ukraina.ru , на якому розміщена стаття щодо проведення референдуму на тимчасово окупованій території та проросійські висловлювання з цього приводу ОСОБА_3 , підтримка рішень та дій указаної незаконної влади.
Протоколом огляду від 24 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був відеозапис розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено, що в кадрі відеоролика зображений ОСОБА_3 , який брав активну участь в організації псевдореферендума щодо приєднання тимчасово-окупованих території до складу країни-агресора, який проводився з 23 по 27 вересня 2022 року, займаючи посаду так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209».
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фотознімку під №2 - ОСОБА_3 .
Протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет від 28 травня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, за участю свідка ОСОБА_7 , яким зафіксовано, що на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9, розміщено відеозапис на якому свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 .
Протокол пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав на фотознімку під №2 - ОСОБА_3 .
Протокол огляду матеріалів мережі Інтернет від 28 травня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, за участю свідка ОСОБА_7 , яким зафіксовано, що на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9, розміщено відеозапис на якому свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 .
Відповіддями на доручення ГВ ЗНД 3 управління ІНФОРМАЦІЯ_10 від 30.07.2024, 02.08.2024, згідно яких встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на тимчасово окупованій території в м. Луганськ Луганської області.
Вищевказані письмові докази, суд вважає належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України.
Також, судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення під час досудового розслідування використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Крім того, про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_3 повідомлявся у передбачений законом спосіб шляхом публікації судової повістки про виклик в газеті «Урядовий кур'єр» та оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, тобто відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України він вважається таким, що належним чином повідомлений про виклик.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вони узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять події кримінальних правопорушень, вину ОСОБА_3 в їх вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, а також протоколами огляду, та іншими документами, підтверджується поза розумним сумнівом факт добровільної участі громадянина України ОСОБА_3 , який проходив службу на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та цивільного персоналу у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також публічних закликах до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, та у вчиненні умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, суспільна небезпека таких дій полягає в тому, що обвинувачений, в силу своїх знань у сфері юриспунденції, життєвого досвіду та вмінь за результатами попереднього місця роботи, чудово розумів окупаційну мету держави-агресора по відношенню до держави України та її народу, направлену на знищення української державності, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, що завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України, умисність дій обвинуваченого полягає у добровільній участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України. ОСОБА_3 усвідомлював, що бере участь у протиправних діях, спрямованих на легітимізацію окупаційного режиму та створення видимості законності анексії частини території України. Його активна діяльність у ролі голови дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № 209, включаючи організацію голосування, облік бюлетенів та коментування результатів у проросійських медіа, свідчить про цілеспрямованість і усвідомленість його дій. Він мав на меті сприяти закріпленню влади окупаційного режиму та створенню хибного уявлення серед населення щодо законності такого референдуму. Про умисний характер його дій свідчить також той факт, що обвинувачений діяв на підставі попереднього плану, узгодженого з представниками окупаційної влади, з метою реалізації спільного злочинного задуму.
Щодо ч. 2 ст. 110 КК України, умисність дій ОСОБА_3 полягає у тому, що він усвідомлено, діючи за попередньою змовою з іншими особами, брав участь у заходах, спрямованих на зміну меж території України на порушення Конституції України. Його дії, зокрема публічні заклики до проведення незаконного референдуму, коментування результатів та участь у фальсифікації волевиявлення громадян, були спрямовані на створення передумов для незаконної анексії частини території України державою-агресором. Всі ці дії свідчать про чітке розуміння обвинуваченим їх наслідків та спрямованість на підрив територіальної цілісності та недоторканності України. Крім того, ОСОБА_3 здійснював активну агітацію за результати референдуму, що підтверджує його намір сприяти незаконній анексії.
З пояснень допитаних в судовому засіданні свідків, а також огляду відеороликів з інтерв'ю ОСОБА_3 вбачається, що останній підтримав режим окупаційної влади добровільно, в ході інтерв'ю останній поводив себе зухвало, негативно висловлювлювався в бік України та пишався своєю «сумлінною працею».
Зазначене є свідченням невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
Окрім того, стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_3 будь-яким чином повідомляв компетентним органом України про здійснення на нього тиску з боку представників окупаційної влади тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведена вина ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились у добровільній участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також публічних закликах до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також у вчиненні умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує те, що останній, як громадянин України, вчинив умисні тяжкі злочини проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, фактично підтримуючи ідеї військово-політичного керівництва російської федерації щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, а також антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території і населення та націлені на агресивну ідеологічну мотивацію і розповсюдження таких же настроїв у решти населення Луганської області та інших тимчасово окупованих територій і заперечення української державності, інформацію про стан здоров'я обвинуваченого, який не перебуває на обліках у лікаря нарколога чи психіатра та за допомогою до них не звертався, відомості про те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та на даний час проживає на тимчасово окупованій території.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкцій частин статтей, за яким його засуджується та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття визначає йому остаточне покарання, у виді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань у виді конфіскації всього належного йому майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності.
Разом з цим, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2024 року накладено арешт на: транспортний засіб марки «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 2010 року випуску VIN: НОМЕР_2 номер кузова - НОМЕР_3 .
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи вказане та вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, суд дійшов висновку, що арешт накладений ухвалою слідчого судді на вищевказане майно обвинуваченого ОСОБА_3 , скасуванню не підлягає.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності;
за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 , до відбуття визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити попередній до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1