Ухвала
23 січня 2025 року
м. Київ
справа № 638/15672/24
провадження № 51- 215ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року та Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року,
встановив:
слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ухвалою від 11 грудня
2024 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4
ОСОБА_4 ухвалу слідчого судді оскаржив до Харківського апеляційного суду.
Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 15 січня 2025 року на підставі
ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 , не погоджуючись із вищезазначеними ухвалами, звернувся до Суду з касаційною скаргою.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 висловлює вимогу про скасування ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року.
Частиною 2 ст. 424 КПК України визначено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня
2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 , в апеляційному порядку не переглядалась, тому вона не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до положень вищевказаної норми КПК України.
Щодо викладених ОСОБА_4 у касаційній скарзі доводів про незаконність, на його думку, ухвали судді Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, то, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 309 КПК України, з урахуванням рішення Конституційного Суду
№ 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 року, визначено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді: за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення; про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу; про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру; повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Положеннями цієї статті визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя суду апеляційної інстанції, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті провадження, оскільки ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду
м. Харкова від 11 грудня 2024 року не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
В обґрунтування такої позиції суд апеляційної інстанції зазначив про те, що ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора, яка полягає у частковій відмові у задоволенні клопотання від 24 червня 2024 року у кримінальному провадженні № 12022226110000132 від 23 червня 2022 року, скасування постанови процесуального керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова від 12 серпня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання від 24 червня 2024 року оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком судді Харківського апеляційного суду, вважає його достатньо вмотивованим, а ухвалу від 15 січня 2025 року - такою, що повністю відповідає вимогам КПК України.
Посилання ОСОБА_4 на постанови Верховного Суду України від 12 жовтня
2017 року (справа № 757/49263/15-к), Великої Палати Верховного Суду у справі № 243/6674/17-к від 23 травня 2018 року як на підставу для апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, є безпідставним, оскільки висновки, викладені у зазначених постановах, стосуються оскарження ухвал слідчих суддів, повноваження постановляти які жодною нормою КПК України не передбачене, тоді як розгляд скарг на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні врегулювано положеннями КПК України.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 відсутні, тому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу судді Харківського апеляційного суду від
15 січня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3