21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 161/15794/24
провадження № 61-17493ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства № 2 про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності посадових осіб підприємства, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
1. 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року у цивільній справі № 161/15794/24.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
7. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
8. 14 листопада 2024 року судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу. Касаційну скаргу позивачем подано до Верховного Суду 23 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК.
9. Безпосередньо у касаційній скарзі позивач просить поновити йому строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду він отримав рекомендованим листом 26 листопада 2024 року. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав.
10. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
11. З огляду на зазначене, позивач має надати до суду докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема, докази, які підтверджують дату отримання ним копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
ІІ. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються
12. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.
13. Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
14. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК).
15. За змістом вказаної норми ЦПК (див. пункт 13) ухвала суду першої інстанції, зазначена у переліку, може бути оскаржена у касаційному порядку лише після її перегляду в апеляційному порядку.
16. Згідно відомостей, наявних у матеріалах касаційної скарги, встановлено, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2024 року не була переглянута в апеляційному порядку, оскільки апеляційну скаргу позивача на цю ухвалу суд апеляційної інстанції повернув. Це виключає можливість перегляду ухвали суду першої інстанції у касаційному порядку.
17. Таким чином, позивачу слід уточнити прохальну частину касаційної скарги, уточнити, яке саме судове рішення він оскаржує, з урахуванням роз'яснень, викладених у цій ухвалі, а також сформулювати своє клопотання (процесуальну вимогу) з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК.
18. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення на стадії касаційного провадження.
ІІІ. Щодо змісту касаційної скарги
19. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, яка подає касаційну скаргу.
20. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).
21. Позивач у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК не зазначив номери власних засобів зв'язку, адресу електронної пошти, якщо вона у нього є, а також про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
ІV. Щодо подання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріаліввідповідно до кількості учасників справи
22. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
23. До копії касаційної скарги для іншого учасника справи позивач не додав копій клопотання про звільнення від сплати судового збору з доданими до нього матеріалами, яке міститься у переліку додатків. Надав його виключно для суду. Проте ЦПК не передбачає для особи, яка подає касаційну скаргу, можливості визначати, які додані до цієї скарги матеріали не надавати іншому учаснику справи.
V. Недоліки, які необхідно усунути
24. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:
1) доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема, доказів, які підтверджують дату отримання позивачем копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції;
2) уточненої касаційної скарги із чітким зазначенням в ній: судового рішення, яке оскаржується, з урахуванням роз'яснень, викладених у цій ухвалі; формулювання клопотання (процесуальної вимоги) з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК; номерів засобів зв'язку позивача, адреси електронної пошти, якщо вона у нього є; відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету;
4) копій доданих до касаційної скарги документів, яких позивач не надав раніше, для іншого учасника справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами через підсистему «Електронний Суд» позивач має надати докази їх надсилання іншому учаснику справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
У разі ж їх подання засобами поштового зв'язку, їхні копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.
25. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
26. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
27. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року у цивільній справі № 161/15794/24 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків, а також надати докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко