22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 352/182/17
провадження № 61-16415ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні належною земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту на право власності та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області та ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 привести проїзд, що веде до земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, кадастровий номер 265884301:04:003:0010, у відповідність державним будівельним нормам, а саме, встановити проїзд шириною не менше 3,5 м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 привести проїзд, що веде до земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, кадастровий номер 265884301:04:003:0010, у відповідність державним будівельним нормам, та встановити проїзд шириною не менше 3,5 м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 960,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
У визначений в ухвалі строк заявниця усунула недоліки касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08 серпні 2018 року у справі № 444/3548/13-ц та постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає у неналежному дослідженні доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Враховуючи, що судом не встановлено підстав відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні належною земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту на право власності та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року.
Витребувати з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області матеріали справи № 352/184/17.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник