Рішення від 23.01.2025 по справі 905/1367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

23.01.2025р. Справа №905/1367/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11; код ЄДРПОУ 14360080)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дроб'язко Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 182 242,77 грн., з яких: 109 774,32 грн. - заборгованість за кредитом, 31 978,54грн. - заборгованість за відсотками, 31 989,91 грн. - заборгованість за винагородою, 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова), 7500,00 грн. - штраф (змінна складова), -

без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬСПОРУ

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Дроб'язко Олени Петрівни про стягнення 182 242,77 грн., з яких: 109 774,32 грн. - заборгованість за кредитом, 31 978,54грн. - заборгованість за відсотками, 31 989,91 грн. - заборгованість за винагородою, 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова), 7500,00 грн. - штраф (змінна складова).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №20.79.0000000133 від 18.02.2021 в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу.

Ухвалою від 04.11.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/1367/24, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що місцем реєстрації відповідача є місто Маріуполь Донецької області, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, є тимчасово окупованою територією. У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 04.11.2024 судом було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Дроб'язко Олени Петрівни.

08.11.2024 на адресу суду від Міністерства соціальної політки України надійшов лист, згідно якого станом на 08.11.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня інформація щодо запитуваної особи.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що вся територія Маріупольського району Донецької області тимчасово окупована з 05.03.2022 та станом на теперішній час окупація не завершена.

Згідно з ч.1 ст.12.1. Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Слід зазначити, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи на офіційному сайті суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1696667/ 05.11.2024 було розміщено відповідне оголошення.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, ухвала суду направлялась відповідачу на електронну пошту (stroysnab1996@gmail.com), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Також про розгляд справи відповідач був повідомлений телефонограмою.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

На думку суду, враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ

18.02.2021 між Фізичною особою-підприємцем Дроб'язко Оленою Петрівною (далі - позичальник) та Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - банк) було укладено кредитний договір №20.79.0000000133 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 1.2 договору термін повернення кредиту зазначається у п.А.3 цього договору.

За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".

Згідно з п. А.1, А.2, А.3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту - строковий кредит з лімітом у розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок) на фінансування поточної діяльності, наданий у термін до 16.02.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно графіком платежів (Додаток №1 до цього договору).

Пунктом А.3 договору також передбачено, що згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 16 лютого 2024 р.

Відповідно до п. А.6 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 20,90 (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 20,90 % (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних і дати початку її нарахування.

Згідно п.А.8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.

Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеної у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування сплати процентів здійснюється у дату сплати (п.А.10 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.2-2.2.3. договору позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.14., 2.3.2. цього договору.

Згідно з пункту 2.2.5. договору позичальник зобов'язується сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

За умовами п. 4.1. договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п.п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1., 4.2. цього договору, здійснюється відповідно до п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дати фактичного повного погашення кредиту є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3 договору).

Згідно п. 4.5. договору постачальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору.

Відповідно до п. 4.7. договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п. 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п.4.10.-4.11. договору).

Згідно п. 5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктами 6.1.-6.3. договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.

Додатком №1 до вказаного договору є «Графік погашення», який є невід'ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, який містить такі складові: термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, гривня; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти та комісія разом, гривня.

Як встановлено судом, відповідно до означеного графіку, відповідач взяв на себе зобов'язання з повернення кредиту частинами, починаючи з 18.03.2021 по 16.02.2024.

Вищезазначений договір та додаток №1 до нього підписані представниками сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів відповідачу в сумі 150 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером (а.с.23).

В матеріалах справи наявна виписка/особовий рахунок з 18.02.2021 по 12.10.2024 по рахунку відповідача, згідно якої ФОПД роб'язко О.П. частково виконувала умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором № 20.79.0000000133 від 18.02.2021, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 182 242,77 грн., з яких: 109 774,32 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 31 978,54 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 31 989,91 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штрафу (фіксована складова) та 7500,00 грн - штрафу (змінна складова), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір № 20.79.0000000133 від 18.02.2021 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Свої зобов'язання за кредитним договором №20.79.0000000133 від 18.02.2021 позивач виконав та надав відповідачу кредит в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.16835357.29667.70198 від 18.02.2021.

Факт видачі кредиту підтверджуються матеріалами справи та не спростований позичальником.

Як зазначалось, пунктом А.3 договору №20.79.0000000133 від 18.02.2021 встановлювався термін повернення кредиту 16.02.2024.

З наявної у матеріалах справи банківської виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором вбачається, що відповідачем вчинялись дії з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісій. Водночас повністю кредит повернуто не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 109 774,32 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови кредитного договору №20.79.0000000133 від 18.02.2021, додатку №1 до нього (графік погашення), суд дійшов висновку, що термін повернення відповідачем кредиту є такими, що настав.

У зв'язку з викладеним суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 109 774,32 грн.

Розглядаючи позов в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 31 978,54 грн. за період з 18.02.2021 по 30.09.2024 та заборгованість за винагородою в розмірі 31 989,91 грн за період з 18.02.2021 по 30.09.2024, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Суд зазначає, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.

За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України й охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.

Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи умови кредитного договору №20.79.0000000133 від 18.02.2021 відповідач мав обов'язок повернути всю заборгованість за договором до 16.02.2024.

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, беручи до уваги те, що кінцевий термін погашення кредиту - 16.02.2024 (згідно умов кредитного договору), то належним є нарахування процентів за період до 16.02.2024 (включно), що складає 31 493,62 грн., при цьому нарахування позивачем процентів як плати за користування кредитом після визначеного договором терміну повернення кредиту, тобто після 16.02.2024 є безпідставним.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми винагороди ґрунтуються на положеннях А.10 договору, згідно яких позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеної у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування сплати процентів здійснюється у дату сплати.

Перевіривши заявлений позивачем до стягнення розмір винагороди в розмірі 31 989,91 грн., суд дійшов висновку про його помилковість з огляду на проведення розрахунку позивачем до 30.09.2024, а не до дати, по яку відповідач правомірно користувався кредитними коштами, тобто, до 16.02.2024, з огляду на що судом здійснено власний розрахунок, за яким розмір винагороди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 28 434,91 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1000,00 грн. (фіксована складова) та в сумі 7500,00 грн. (змінна складова) суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, згідно п.5.8. договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, на теперішній час воєнний стан продовжено.

Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні в силу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позичальник звільняється від відповідальності від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором.

Зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 7500,00 грн штрафу (змінна складова) задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Фізичної особи-підприємця Дроб'язко Олени Петрівни про стягнення 182 242,77 грн., з яких: 109 774,32 грн. - заборгованість за кредитом, 31 978,54грн. - заборгованість за відсотками, 31 989,91 грн. - заборгованість за винагородою, 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова), 7500,00 грн. - штраф (змінна складова), задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дроб'язко Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11; код ЄДРПОУ 14360080) 109 774,32 грн. - заборгованість за кредитом, 31 493,63 грн. - заборгованість за відсотками, 28 434,91 грн. - заборгованість за винагородою, а також судовий збір в сумі 2819,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман

Попередній документ
124628390
Наступний документ
124628392
Інформація про рішення:
№ рішення: 124628391
№ справи: 905/1367/24
Дата рішення: 23.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.01.2025)
Дата надходження: 21.10.2024
Предмет позову: Договір кредиту