вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
22.01.2025м. Дніпро№ 904/3812/24 (186/2035/24)
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Суховаров А.В., розглянувши заяву Першотравенького міського житлово-комунального підприємства (52800, Дніпропетровська область, м.Шахтарське, вул.Молодіжна, 12, ідентифікаційний номер юридичної особи 32598423)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 6 523, 80 грн.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3812/24 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання неплатоспроможним.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 передано цивільну справу №186/2035/24 за заявою Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване теплопостачання в розмірі 4 961,01 грн., заборгованості за централізоване водопостачання/водовідведення в розмірі 1510,60 грн., заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 361,19 грн. та судового збору до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті згідно приписів ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатом дослідження поданої заяви, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у видачі судового наказу за заявою Першотравенського міського житлово-комунального підприємства з наступних підстав.
За змістом поданої заяви Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство просить суд:
1) видати судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 ), у розмірі 6 562,80 грн.:
- за централізоване теплопостачання у розмірі 4 961,01 грн.;
- за централізоване водопостачання/водовідведення у розмірі 1 510,60 грн.;
- за абонентське обслуговування у розмірі 361,19 грн.;
2) стягнути з боржника витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 302,80 грн.
До заяви про видачу судового наказу заявник долучив наступні документи:
- довідку №5524 від 11.11.2024 про склад сім'ї ОСОБА_1 ;
- взаєморозрахунки по абоненту;
- виписку від 20.11.2024 про зарахування судового збору у розмірі 302, 80 грн. до спеціального державного бюджету України;
- копію розпорядження міського голови № 208-ВК від 02.07.2024 року.
- копію заяви з додатками.
Господарський суд зазначає, що відповідно до частини першої ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною другою ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Форма та перелік документів, які підлягають долученню до заяви про видачу судового наказу визначено положеннями статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин 1-2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Господарський суд зазначає, що всупереч приписам пункту 1 частини 1 статті 150 ГПК України заявником не надано відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету, що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно частини 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у відповідності до частини 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З аналізу положень ст.ст. 12, 150 Господарського процесуального кодексу України слідує, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору та інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відповідно до частини 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями частини 1, 2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається зі змісту поданої заяви заявником пред'явлено вимогу про стягнення з боржника заборгованості на загальну суму 6 562,80 грн., з яких: заборгованість за централізоване теплопостачання на суму 4 961,01 грн., заборгованість за централізоване водопостачання/водовідведення на суму 1 510,60 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування на суму 361,19 грн.
В обґрунтування заявлених вимог останній посилається на порушення боржником зобов'язань зі сплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість, на підтвердження чого заявником надано відомості з бухгалтерського обліку абонентського відділу заявника, згідно яких, станом на 01.11.2024 заборгованість за адресою АДРЕСА_3 становить суму 6 562, 80 грн.
Між тим, господарський суд зазначає, що норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку дають підстави для висновку про те, що за своєю правовою природою первинні документи посвідчують виконання зобов'язань, (констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі N 909/146/19, від 23.09.2021 у справі N 910/866/20, від 02.06.2022 у справі N 917/1384/20).
Верховний Суд у постанові від 19.09.2022 у справі N910/12780/21 дійшов висновку про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов'язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.
Господарський суд наголошує, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу заявник повинен надати документи, які підтверджують як наявність заборгованості (період виникнення, розмір, настання строку виконання зобов'язання), так і безспірність його вимог до боржника.
При цьому суд враховує, що безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати будь-якого сумніву у відсутності спору про право та належності заявнику права вимоги до боржника. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ані момент настання права вимоги, ані сума грошових коштів, ані те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують обґрунтованість та безспірність таких вимог. З цією метою, на підтвердження факту наявності заборгованості судом суд має перевірити наявність обставин щодо факту виникнення, розміру заборгованості та настання строку виконання боржником зобов'язання, що вбачається за можливе встановити за результатом дослідження відповідних актів надання послуг, рахунків, виставлених на оплату заявником, доказів на підтвердження початку опалювального сезону та/або докази подачі теплоносія до будинку, в якому мешкає боржник.
Поряд з цим, господарський суд зазначає, що заявником не надано договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інших документів, на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, в той час як надання заявником лише відомостей про взаєморозрахунки по абоненту станом на 01.11.2024 не підтверджують факт постачання на відповідний об'єкт послуг з централізованого теплопостачання, водопостачання/водовідведення у визначений заявником період, а отже, не педтверджують факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості у визначеному заявником розмірі, правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Вищенаведене у сукупності свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження наявності у боржника заборгованості за надані послуги у визначеному заявником розмірі 6 526, 80 грн., а отже, вказує і про можливість існування спору між сторонами з даного питання.
За викладених обставин, заявником порушено вимоги п. 5 ч. 2 та п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам статті 150 ГПК України, тому у задоволенні заяви Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване теплопостачання в розмірі 4 961,01 грн., заборгованості за централізоване водопостачання/водовідведення в розмірі 1510,60 грн., заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 361,19 грн. та судового збору у розмірі 302, 80 грн. відмовляється судом.
Водночас суд звертає увагу заявника, що за змістом статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Першотравенькому міському житлово-комунальному підприємству у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване теплопостачання в розмірі 4 961,01 грн., заборгованості за централізоване водопостачання/водовідведення в розмірі 1510,60 грн., заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 361,19 грн. та судового збору у розмірі 302, 80 грн. .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.01.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.В. Суховаров