Справа № 627/1321/24
20.01.2025
20.01.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 804508 від 22.10.2024 вбачається, що будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності 13.08.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року 22.10.2024, о 15.00 год., по вул. Лісовій, в районі буд. №11 в с. Качалівкі Богодухівського району Харківської області, гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Москвич ИЖ 412», д.н.з. НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме: будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 25.09.2024 на строк один рік два місяці двадцять один день, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у відкрите судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить не притягувати його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки у протоколі не зазначено пункт ПДР, який він порушив. Крім того, просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного.
Згідно із ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Норма ч. 5 ст. 126 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися також спеціальними Законами.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, а також іншими документами.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що предмет судового розгляду обмежений обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом винуватості особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності такої винуватості, тобто не узгоджується зі стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (пункт 161 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» /Ireland v. United Kingdom/ заява № 25).
Відтак, при дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №804508 від 22.10.2024 не зазначено пункт ПДР України, який саме порушив ОСОБА_1 .
Працівниками поліції в порушення вимог ст. 256 КУпАП при складенні протоколу не конкретизовано пункт ПДР, в порушенні якого обвинувачується особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Більш того, означена неповнота позбавляє суд можливості зробити належні висновки щодо наявності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
Складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд позбавлений можливості самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення, всупереч тим, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Бугаєнко