Справа № 467/79/25
3/467/67/25
23.01.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Поплавської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 січня 2025 року о 21 годині 17 хвилини в смт. Арбузинка по пров. Торговому ОСОБА_1 керував незареєстрованим транспортним засобом мопедом «Сузукі» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, зі згоди водія, проводився за допомогою приладу Драгер алкотест 6820, результат тесу якого склав 1,52 ‰. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що дійсно вчинив таке за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735(далі - Інструкція № 1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції № 1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови (пункт 3 Інструкції № 1452).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);- лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 Інструкції № 1452).
У відповідності до положень частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Згідно з відеозаписом, переглянутим у ході судового засідання вбачається що, ОСОБА_1 керував мопедом та був зупинений працівниками поліції, оскільки у транспортного засобу був відсутній номерний знак. ОСОБА_1 повідомлено що ведеться відео фіксація. При спілкуванні з ОСОБА_1 , у поліцейського виникли підозри перебування ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим останньому запропоновано на місці зупинки транспортного засобу пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Драгер. На таку пропозицію ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. ОСОБА_1 поліцейським роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від походження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після цього, ОСОБА_1 погодився на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результати тесту становили 1,52 ‰. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився. Пояснив, що був на роботі та вживав пиво. Від надання інших пояснень відмовився. ОСОБА_1 роз'яснено його процесуальні права.
Застережень щодо можливості використання такого запису у відповідності до статті 251 КУпАП процесуальні норми не містять, а тому відомості про його наявність у якості доказу містяться у складеному протоколі про адміністративне правопорушення.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, поліцейським було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Сукупність досліджених в матеріалах справи доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 221964 від 15.01.2024 року; відеозапису події, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатів тестування на визначення стану алкогольного сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.01.2025 року, а також пояснення ОСОБА_1 , надані нм в судовому засіданні, свідчать про доведення провини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до довідки ВП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області № СЕД-9510-2025 від 17.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно бази «ІКС ІПНП» посвідчення водія не отримував.
Відповідно до п. 21 Постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак, призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення у відношенні правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Суд, також роз'яснює, що згідно ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штрафмає бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу разі несплати правопорушником штрафуу строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживанняпорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова