Ухвала від 23.01.2025 по справі 127/39445/24

Справа №127/39445/24

Провадження №1-кп/127/1109/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_5 ,

законного представника особи, стосовно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 12 клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 за № 120240200000000661,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Прокурор вважала за доцільне призначити судовий розгляд на підставі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, викликавши в судове засідання сторони обвинувачення та захисту. Також, заявила клопотання про продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку. Клопотання мотивувала тим, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, на цей час не відпали. Наголосила на тому, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки особливо тяжкого злочину, не має постійного місця проживання та стійких соціальних зв'язків, натомість страждає на психічне захворювання. А тому, перебуваючи на волі, останній може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Особи, стосовно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_5 , його законний представник та захисник проти призначення клопотання до судового розгляду та продовження строку дії запобіжного заходу не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до висновку, що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), тобто для затвердження угоди, закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення до іншого суду відсутні, а тому клопотання підлягає призначенню до судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо режиму розгляду клопотання, тобто у відкритому або закритому судовому засіданні, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Частиною другою статті 27 КПК регламентовано, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Разом з тим, другим реченням зазначеної частини визначено, що слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або окремої його частини лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

При цьому, суд враховує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить легального визначення «таємниці, що охороняється законом», а тому дана норма є бланкетною.

Частиною першою статті 286 Цивільного кодексу України регламентовано, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Зі змісту статті 40 Закону України «Основ законодавства України про охорону здоров'я» випливає, що під «лікарською таємницею» можливо розуміти інформацію, яка стала відома медичним працівникам або іншім особам, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина.

Як вбачається з клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що судовий розгляд клопотання у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення лікарської таємниці, а тому суд дійшов до переконання про необхідність призначення клопотання до судового розгляду у закритому судовому засіданні.

У судове засідання необхідно викликати сторони обвинувачення та захисту.

Відповідно до частини першої статті 31 КПК розгляд клопотання слід здійснювати суддею одноособово.

Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 314-1 КПК підстави для складання досудової доповіді відсутні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , суд враховує таке.

Відповідно до частини третьої статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною першою статті 508 КПК регламентовано, що до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Зі змісту частини другої зазначеної статті убачається, що вказані запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

При цьому, частиною третьою статті 508 КПК визначено, що застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Норми чинного кримінально-процесуального законодавства, встановлюють вимоги щодо строку та порядку звернення до суду з відповідним клопотанням. Зокрема, положеннями статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Строк дії, застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, спливає 06.02.2025. У судовому засіданні встановлено, що клопотання прокурора було вручене законному представнику завчасно. Отже, стороною обвинувачення зазначені вище вимоги кримінально-процесуального законодавства були дотримані.Крім того, зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Саме тому, суд вважає за необхідне вирішити клопотання сторони обвинувачення по суті, надавши доводам сторін кримінального провадження відповідну правову оцінку.

З наданих суду матеріалів випливає, що 11.09.2024 був складений протокол про затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК. Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що затримання ОСОБА_5 не відбулося у зв'язку з тим, що останній з 12:25 год. 10.09.2024 втратив свідомість та перебував у безпорадному стані тривалий час.

У подальшому ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2024 до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку на 60 днів до 13.12.2024. Ухвалою слідчого судді від 09.12.2025 строк дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу був продовжений до 06.02.2025.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997.

Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК, суд враховує, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

З матеріалів клопотання випливає, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді маячного розладу, внаслідок якого не може усвідомлювати значення свої дій на керувати ними.

Суд також враховує, що на цей час судовий розгляд клопотання по суті не розпочатий, а відтак не встановлений порядок та обсяг дослідження доказів. Тому з метою попередження ухилення ОСОБА_5 від явки до суду, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, що виключає його небезпечну поведінку, а саме до КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради (вулиця Миру, 36-А, село Орлівка, Сарненський район Рівненська область) на 60 днів.

Керуючись статтями 314-316, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області (суддею одноособово) на підставі клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у зв'язку з вчиненням суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 за № 120240200000000661, у закритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області (зала судових засідань № 12), яке відбудеться 29.01.2025 о 12:00 годині.

У судове засідання викликати: сторони обвинувачення та захисту.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КП «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка» Рівненської обласної ради (вулиця Миру, 36-А, село Орлівка, Сарненський район Рівненська область), - продовжити на 60 днів, тобто з 23.01.2025 до 23:59 год. 23.03.2025.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:

Попередній документ
124626421
Наступний документ
124626423
Інформація про рішення:
№ рішення: 124626422
№ справи: 127/39445/24
Дата рішення: 23.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.03.2025)
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.01.2025 12:00 Вінницький міський суд Вінницької області
13.03.2025 12:00 Вінницький міський суд Вінницької області
27.03.2025 15:00 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕРНАДА ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БЕРНАДА ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ
законний представник обвинуваченного:
Бондар Ярослав Олегович
захисник:
Бабух Леонід Анатолійович
обвинувачений:
Абросимов Олексій Михайлович
потерпілий:
Абросімова Ніна Олексіївна