Справа №127/1349/25
Провадження №1-кп/127/36/25
23 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №13 м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020040000725 від 07.10.2024, -
30.09.2024 близько 19:30 години, ОСОБА_4 , перебуваючи в дворі будинку №42 по вул. Героїв Нацгвардії в м. Вінниця, зустрів ОСОБА_6 , та між ними виникла словесна суперечка з приводу колишньої дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_8 .
Під час суперечки в ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , реалізовуючи який ОСОБА_4 , діючи умисно, наніс декілька ударів лівою та правою рукою в ділянку голови ОСОБА_6 , а саме нижньої щелепи, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці 45 та 38 зубів.
Згідно з висновком судово - медичного експерта вказані тілесні ушкодження, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (п.2.2. «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникло від травматичної дії, за механізмом - удару тупого твердого предмета (предметів), за давністю утворення відповідають терміну вказаному в постанові про призначення судово-медичної експертизи - 30.09.2024.
Характер та локалізація виявленого тілесного ушкодження у ОСОБА_6 свідчать про травматичну дію, за механізмом удару, тупого твердого предмета (предметів), з прикладанням травматичної сили в ділянку щелепи.
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні надійшов разом з угодою про визнання винуватості укладеною 08.01.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020040000725 від 07.10.2024.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому визначене сторонами угоди остаточне покарання, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України, оскільки він беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, описаних у вказаній угоді, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 повідомили, що не заперечують, щодо затвердження судом укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, підтримують узгоджене сторонами покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги, що суд встановлює чи угода відповідає вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості виходячи з наступного.
Захисник ОСОБА_5 зазначила, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просила суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в її присутності.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно вчинив дане правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання, зобов'язався виконувати умови угоди.
Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 08.01.2025 ОСОБА_4 беззастережно визнавав свою винуватість за вказані в обвинувальному акті діяння під час досудового розслідування та зобов'язувався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони в угоді погоджується на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі на строк один рік, із застосуванням ст. 75 КК України, дійшли згоди про можливість його звільнення від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням його дії охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд зважає на те, що угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України, обвинуваченому та його захиснику зрозумілі наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України, крім того, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся.
Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника - з іншої, визнавши ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.
При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем проживання, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, а також із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 12, 65, 66-67, 75, 76, 122 КК України, ст. ст. 370, 371, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.01.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020040000725 від 07.10.2024.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням з іспитовим строком один рік.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: