Справа № 127/830/25
Провадження № 3/127/202/25
22.01.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04.01.2025 о 13.50 год по вул. М. Кошки, 3 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ford, д.н. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав і суду пояснив, що поліція направила його на огляд вже після того, як залишив автомобіль у нерухомому стані.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту речення першого частини першої статті 251 КпАП випливає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому реченням другим частини першої статті 251 КпАП визначено, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 04.01.2025 о 13.50 год по вул. М. Кошки, 3 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ford, д.н. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення надані висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Висновок), рапорт працівника поліції (далі - Рапорт), а також диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
Зі змісту Рапорту випливає, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло. Відомості, викладені у Рапорті щодо виявлених ознак наркотичного сп'яніння, узгоджуються з відомостями, які містяться на Записі. Тому суд вважає, що виявлені у ОСОБА_1 ознаки передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції як підстава для направлення особи, яка керує транспортним засобом на огляд. Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Згідно з Висновком ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, викликаному вживанням метадону.
Процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП. Надані суду матеріали не свідчать, що ОСОБА_1 не оспорював дотримання такої процедури.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки працівники поліції надали йому можливість перепаркувати автомобіль, після чого запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Як суд зазначив вище, склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП має місце у разі: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Надані суду матеріали свідчать про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, тобто ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що надані у абзаці третьому пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі ВСУ) № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі - Постанова № 14) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У абзаці четвертому пункту 27 Постанови № 14 Пленум ВСУ роз'яснив, що для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Отже, як суд зазначив вище, за результатами судового розгляду був підтверджений факт здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, а також підтвердження факту перебування у стані наркотичного сп'яніння за результатами його огляду в закладі охорони здоров'я. Саме тому, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт керування ОСОБА_1 04.01.2025 о 13.50 год по вул. М. Кошки, 3 в м. Вінниці автомобілем марки Ford, д.н. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння.
З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами останній раніше до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягнутий не був. Разом з тим, слід зауважити, що санкція закону, яким встановлена адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, є безальтернативною, тобто передбачає стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом. Саме тому суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: