Справа №127/2153/25
Провадження №1-кс/127/994/25
21 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках кримінального провадження №22024050000000751 від 12.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчими СВ УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №22024050000000751 від 12.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України
Зі змісту клопотання встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дзержинськ Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України у зв'язку з розпочатою російською федерацією повномасштабною військовою агресією проти України, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території с. Носківці Жмеринського району Вінницької області, як внутрішньо переміщена особа, у період 17-18 лютого та 5 березня 2024 року, використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram», зареєстрований за її абонентським номером телефону НОМЕР_1 , під час листування у чаті із невстановленою особою, яка використовувала акаунт у зазначеному месенджері, що зареєстрований за абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_2 , повідомила останній за грошову винагороду інформацію, яку отримала у невстановлений слідством спосіб, щодо розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, а саме: на території м. Торецьк Донецької області, тим самим несанкціоновано поширила її.
Так, перебуваючи на території с. Носківці Станіславчицької сільської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, за вищенаведених мотивів, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи месенджер «Telegram», у текстових повідомленнях, відправлених 17.02.2024 приблизно о 20 год. 50 хв. та 18.02.2024 приблизно о 20 год. 18 хв., 20 год. 34 хв., 20 год. 35 хв. повідомила невстановленій особі, що користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 , про місце розташування на в'їзді до м. Торецьк Донецької області зі сторони м. Костянтинівка блок-посту, де перебували військовослужбовці Збройних Сил України та порядок несення служби на ньому представниками Сил оборони України.
Надалі, продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, перебуваючи на території с. Носківці Станіславчицької сільської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, за вищенаведених мотивів, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи месенджер «Telegram», у текстових повідомленнях, відправлених 18.02.2024 приблизно о 20 год. 39 хв., 20 год. 40 хв., 20 год. 47 хв., 20 год. 49 хв., 20 год. 50 хв. повідомила невстановленій особі, що користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 , про розташування Збройних Сил України та їх автомобільної техніки, у тому числі назву бригади, за адресою: АДРЕСА_3 .
Після цього, продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, перебуваючи на території с. Носківці Станіславчицької сільської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, за вищенаведених мотивів, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи месенджер «Telegram», у текстовому повідомленні, відправленому 05.03.2024 приблизно о 18 год. 24 хв. вона повідомила невстановленій особі, що користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 , про розташування Збройних Сил України та їх військової техніки поряд з ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», КЛПУ «Міський протитуберкульозний диспансер м. Торецька», КЛПЗ «Міський психоневрологічний диспансер м. Торецька».
За надання вищенаведеної інформації про розташування Збройних Сил України невстановленій особі ОСОБА_5 , 19.02.2024 та 06.03.2024, тобто, фактично одразу після надіслання відомостей про розташування Збройних Сил України, отримала на власну банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 (№ НОМЕР_4 ) грошові кошти в сумі 2060 гривень та 2000 гривень відповідно.
При цьому, щоб не бути викритою у зазначеній діяльності, ОСОБА_5 періодично видаляла переписку із вищенаведеною невстановленою особою, про що повідомили останню.
Згідно із інформацією Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 14.08.2024 № 2495/02-1.15 особовий склад та техніка Збройних Сил України перебували: станом на 18.02.2024 за адресою: АДРЕСА_3 ; станом на 05.03.2024 за координатами 48.3924148, 37.8428193 (ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля»), 48.3721685, 37.8586923 (КЛПУ «Міський протитуберкульозний диспансер м. Торецька»), 48.3743335, 37.8598902 (КЛПЗ «Міський психоневрологічний диспансер м. Торецька»).
При цьому, як зазначено Торецькою міською військовою адміністрацією, передача вказаної інформації представникам спецслужб, збройних формувань та окупаційної адміністрації Російської Федерації або іншим державним органам країни-агресора могла нанести шкоду державній безпеці України, підірвати стан боєготовності підрозділів Збройних Сил України чи нести загрозу життю та здоров'ю їх військовослужбовців.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто, поширення інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
20 січня 2025 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України та у цей же день їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами .
З огляду на викладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, який становить значну суспільну небезпеку, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. У зв'язку з цим, ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 має високу суспільну небезпечність й остання усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на тривалий строк;
- вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини вчинення нею інкримінованого злочину, в якому вона підозрюється, що вказують на схильність до вчинення дій, спрямованих на допомогу державі-агресору. Ідеологічні мотиви, тобто свідомо обрана антиукраїнська позиція під час збройної агресії проти України, може стати підґрунтям для вчинення інших злочинів проти основ національної безпеки України, у тому числі у співпраці із ворогом у період війни, яка триває.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки слідчі дії на даний час тривають, не встановлено всіх осіб, які можуть бути причетні до поширення відомостей про розташування Збройних Сил України, знаряддя злочину (мобільні термінали та ін.) за допомогою яких передавалися відомості та ін.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки остання може безперешкодно виїжджати за кордон і знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни-агресора та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, може виїхати і на цю територію, що унеможливить її розшук, створює ризик переховування від суду останньої на цих територіях.
Відповідно до вимог пункту 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, у даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , застосовується тримання під вартою, а не більш м'які запобіжні заходи.
Тобто, враховуючи вищезазначені ризики у їх сукупності, положення кримінального процесуального законодавства, є обґрунтовані підстави вважати, що з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваному доцільно продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Таке обмеження права підозрюваної ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують реальні ознаки суспільного інтересу в умовах воєнного стану, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченої.
З процесуальної точки зору «ризик» розглядається як оціночне кримінальне процесуальне поняття. Виходячи з аналізу ст. 177 КПК «ризик» -це перш за все ймовірність небажаної поведінки.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає підтвердження того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Беручи до уваги тяжкість злочину, значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, та дію воєнного стану на всій території України, визначення застави будь-якого розміру не забезпечить належного виконання покладених на підозрювану обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, тому слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнить.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, зазначив, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що оскільки альтернативний запобіжний захід по даному обвинуваченню застосувати не можливо, тому покладався на розсуд суду.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Окрім цього, у даному випадку, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи кваліфікацію злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , застосовується тримання під вартою, а не більш м'які запобіжні заходи.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньої та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у міцних соціальних зв'язків та соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178,183,184,186, 193, 194, 196,197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 09 год. 35 хв. 20.01.2025 року.
Встановити строк дії ухвали суду до 09 год. 35 хв. 21.03.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: