Справа № 127/42093/24
Провадження № 3/127/10077/24
21.01.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Вінницького міського суду Вінницької області 26.12.2024 надійшло дві справи, а саме: справа №127/42093/24 та справа №127/42098/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд вважає, що справи про адміністративні правопорушення слід об'єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно, присвоївши номер справи 127/42093/24.
Судом встановлено, що 21.12.2024 о 11 год 35 хв в м. Вінниця по вул. Острозького, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SKODA OKTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, жвавість рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився. Велась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор №467725, №473381, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 23.12.2024 о 21 год 53 хв у м. Вінниці, по проспекту Юності, 10А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SKODA OKTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом серії ЕПР1 №201787 від 21.12.2024, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння та іншими матеріалами адміністративної справи.
Дані обставини, також, підтверджуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, як ОСОБА_1 працівник поліції повідомляє про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, та пропонує пройти огляд для встановлення стану сп'яніння. Останній відмовився від проходження огляду, після чого працівники поліції, попереджали його, що якщо він не пройде огляд, то буде складено протокол за відмову. В подальшому, на відео відображено, як працівники поліції роз'яснюють права ОСОБА_1 та складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту наведених норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини зазначені в протоколі серії ЕПР1 №201787 від 21.12.2024, відповідають дійсності, а дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 203625 від 23.12.2024, суд зазначає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п. 2.5 ПДР України, що підтверджується даними протоколу направленням на огляд водія транспортного засобу та іншими матеріалами справи.
Судом було досліджено відеозапис з портативних нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №203625 від 23.12.2024, а саме розмову працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 . В ході розмови з водієм в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, в зв'язку з чим запропоновано пройти огляд, однак останній відмовляється від проходження огляду. Після чого працівники поліції роз'яснюють, що за відмову від проходження огляду, передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що обставини зазначені в протоколі серії ЕПР1 № 203625 від 23.12.2024 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 мав змогу самостійно пройти огляд у лікарні з метою спростування обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, однак цього не зробив, належних документів з даного приводу суду не надав.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому судом враховано, що керування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість такого порушення обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Суд, звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а тому його слід визнати винним у вчиненні даних адміністративних правопорушень та застосувати до нього адміністративне стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП та з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 36, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП , суд -
Судові справи №127/42093/24 та №127/42098/24 - об'єднати в одне провадження, присвоївши номер №127/42093/24.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: