Справа № 953/10656/24
н/п 2/953/573/25
23 січня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.
позивачки ОСОБА_1
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
- розірвати шлюб, зареєстрований 20 квітня 2019 року в Новобаварському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області між позивачем та відповідачем (актовий запис № 91);
- стягнути з відповідача аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісяця на доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття на користь позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовна заява мотивована тим, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинилися, втрачено почуття любові один до одного. Від шлюбу подружжя має доньку, яка після розірвання шлюбу залишиться проживати разом з позивачем. Відповідач в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу дитині на регулярній основі не бажає.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
При цьому у судовому засідання 17.12.2024 відповідач просив надати час для примирення сторін. Проти обставин того, що донька проживає разом з матір'ю (позивачкою) не заперечував.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 25.11.2024 відкрив спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін та призначено перше судове засідання на 17.12.2024.
Учасники справи у судове засідання 17.12.2024 з'явилися. Відповідач у судовому засідання просив надати час для примирення з позивачкою, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено до 23.01.2025.
23.01.2025 у судове засідання з'явилась позивачка. Відповідач не з'явився. Про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином під розписку у попередньому судовому засіданні. Про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань щодо неможливості розгляду справи не подавав.
Позивачка у судовому засіданні вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача, зазначила, що відповідач їй повідомляв, що подасть заяву про розгляд справи без його участі
Суд, заслухавши думку позивачки та належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його явка обов'язковою не визнавалась і жодних клопотань від нього щодо неможливості розгляду справи не надходило.
Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, зазначила, що між сторонами не досягнуто жодних домовленостей. Також у судовому засіданні просила залишити за нею прізвище " ОСОБА_4 ".
Фактичні обставини, встановлені судом
20.04.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що 20.04.2019 року складено відповідний актовий запис № 91 у Новобаварському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , про що 12.04.2019 року складено відповідний актовий запис № 146 у Новобаварському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5).
Відповідно до наданого позивачем акту проживання від 17.06.2024, підписаного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дитина ОСОБА_3 дійсно проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на її утримані.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Щодо розірвання шлюбу
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на те, що шлюб фактично перестав існувати через тривалу відсутність спільного життя, спілкування та погіршення стосунків, викликаних різними поглядами на життя, суд вважає, що збереження шлюбу за таких умов суперечить інтересам обох з подружжя, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Крім того, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про зміну прізвища позивачка у позові не просила.
У зв'язку з викладеним суд вважає за можливе залишити позивачці прізвище " ОСОБА_4 ", як про це вона просила у судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо стягнення аліментів
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Враховуючи викладене, обов'язок обох батьків утримувати дитину, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо обставин зазначених ст. 182 СК України, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на викладене, позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Судові витрати
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статей 141 та 142 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивачки сплачений останньою за подачу позовної заяви за вимогу про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Також відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача стягуються судові витрати у вигляді судового збору за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 206, 223, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, місце народження Україна, Харківська обл., м. Куп'янськ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, місце народження Україна, м. Харків), зареєстрований 20 квітня 2019 року у Новобаварському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 91 від 20.04.2019.
3. Після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище ОСОБА_1 не відновлювати та надалі іменуватися прізвищем " ОСОБА_4 ".
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
6. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
7. Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 23.01.2025.
Суддя Роман ВІТЮК