Cправа № 127/1927/25
Провадження № 1-кс/127/912/25
Іменем України
20 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020010000832 внесеного до ЄРДР 24.05.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Могилів - Подільський Вінницької області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020010000832 від 24.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими винятками, не дозволяється.
ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 15.01.2025 близько 11.30 год, перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Праведників Світу, 10А, під час особистої зустрічі повідомив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, про можливість переправлення за грошову винагороду через державний кордон України осіб, які тимчасово обмежені у праві на виїзд за кордон на період воєнного стану. При цьому ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_8 умови, суму та різні способи такого переправлення.
У ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що його переправлення через державний кордон буде здійснюватися поза офіційними пунктами пропуску у напрямку Республіки Молдова, за грошову винагороду в сумі 8 200 (вісім тисяч двісті) доларів США (у такому разі, після переміщення через державний кордону України, йому не буде надано допомоги у відповідному документальному оформленні на території іншої країни) або ж 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) доларів США (у такому разі, йому буде надана відповідна допомога у оформленні документів).
При готовності, грошові кошти потрібно буде передати йому ( ОСОБА_4 ) особисто у визначений ним час та місці. Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 , у семи денний термін зобов'язувався забезпечити перевезення ОСОБА_8 до м. Атаки у Республіці Молдова.
У ході подальшого спілкування ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_4 про те, чи є можливість організувати незаконний перетин державного кордону України не тільки йому, а ще його знайомому. На вказане запитання ОСОБА_4 повідомив, що це не являється проблемою. На запропоновані ОСОБА_4 умови ОСОБА_8 погодився.
16.01.2025 у ході телефонної розмови ОСОБА_8 повідомив
ОСОБА_4 про те, що його знайомий також погодився на запропоновані умови та виявив бажання незаконного перетнути державний кордон України, однак зможе прибути до міста Вінниці тільки 17.01.2025. Після цього, того ж дня ОСОБА_4 під час особистої розмови із ОСОБА_7 , обговорював умови організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_8 та його товаришем, а також узгоджували правильність наданих, ОСОБА_4 , інструкцій.
Після цього ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 17.01.2025 близько 16 години 30 хвилин на виконання попередньої домовленості, перебуваючи у приміщенні ресторану «МакДональдз», що за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114-К зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, з якими додатково обговорили умови, суму та спосіб незаконного переправлення через державний кордон України. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передали ОСОБА_4 грошові кошти у загальній сумі 23 000 доларів США (частина з яких згідно до ст. 273 КПК України являється імітаційними засобами), що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 17.01.2025 становило
969910 грн., у якості раніше обумовленої оплати за виконання комплексу дій з переправлення їх через державний кордон України, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затримали працівники правоохоронних органів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю
м. Могилів-Подільський Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
Протоколом затримання ОСОБА_4 від 17.01.2025 у ході якого, під час проведення обшуку затриманої особи, було виявлено та вилучено грошові кошти, отримані у якості оплати послуг з організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
показаннями свідка ОСОБА_8 , який повідомив про обставини при яких ОСОБА_4 та ОСОБА_7 організовували незаконне переправлення державного кордону України та за яких обставин передавалися грошові кошти;
протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи №134/16-01-25 від 17.01.2025 у якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_4 ;
протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи №135/16-01-25 від 17.01.2025 у якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_4 ;
протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи №136/16-01-25 від 17.01.2025 у якому зафіксовано розмову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , де вони обговорювали умови організації незаконного перетину державного кордону України;
іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення речей та документів, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, внесення клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 викликано наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не має стабільного законного джерела доходів та стійких соціальних зв'язків, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання достовірно знаючи місця та способи незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою уникнення покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України
Також ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного ОСОБА_7 , який причетний до скоєння даного кримінального правопорушення, оскільки наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками та іншим підозрюваним, він може здійснювати на них незаконний вплив, з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань.
Саме тому, однією із цілей обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму можливості ОСОБА_4 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що
ОСОБА_4 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у організації незаконного перетину кордону з корисливих мотивів, при цьому сума отриманої неправомірної вигоди повинна була становити 23 000 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 17.01.2025 становило 969910 грн., свідчить про наявність у нього фінансових можливостей, а тому, з метою виконання покладених на нього процесуальних обов'язків слід визначити йому розмір застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
Зважаючи на викладене, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Також просили зменшити розмір застави, оскільки вказаний розмір в клопотанні слідчого є непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, завданої шкоди, а також обізнаності ОСОБА_4 щодо можливості та порядку незаконного перетину державного кордону України та відсутності у останнього стійких соціальних зв'язків, таких як сім'я, робота, наявність утриманців, свідчить про доведеності клопотання слідчого щодо необхідності визначення виключного розміру застави, тому підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання останнім покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 години 43 хвилин 17 березня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 17 березня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_10