Справа № 623/2822/21
Провадження № 3-в/638/10/25
22 січня 2025 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши клопотання начальника Ізюмського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт,-
02.12.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника Ізюмського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді двісті сорока годин суспільно корисних робіт.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 27.09.2021 року до Ізюмського районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області надійшла та одразу була прийнята до виконання постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2021 року на правопорушника ОСОБА_1
27.09.2021 року Ізюмським РВ№2 було направлено виклик порушнику за місцем реєстрації та місцем фактичного мешкання порушника на 04.10.2021 рік. Порушник до уповноваженого органу з питань пробації не зявився. Так 05.10.2021 року був направлений повторний виклик порушнику, але в зазначений та наступний день ОСОБА_1 не зявився, про поважні причини не явки не повідомив.
Для встановлення місцеперебування ОСОБА_1 , Ізюмським РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області неодноразово вживались заходи щодо встановлення фактичного місця поживання порушника, здійснювались перевірки за місцем реєстрації та проживання, опитування членів родини, телефонні дзвінки, був направлений запит до Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області для надання додаткової інформації по можливе місце перебування порушника.
Керуючись ст. 304 КУпАП та згідно з положенням ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та згідно п. 13.13 Наказу Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року № 474/5, до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області неодноразово направлялись подання про вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови. В усіх випадках судом в задоволенні подання було відмовлено, особова справа разом з ухвалами поверталась на доопрацювання.
У зв'язку із військовою агресією РФ Ізюмський РВ №2 припинив свою роботу з 24.02.2022 року. У квітні 2023 року Ізюмський РВ №2 поновив свою роботу в м. Ізюм, Харківської області проводилися стабілізаційні заходи, під час яких було здійснено телефонну розмову з матір'ю порушника ОСОБА_1 , проте місцезнаходження сина матері не відоме.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 304, 305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п. 3.4 і 3.6. свого рішення від 11.10.2011 р. (справа № 10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст.537 КПК України під час виконання вироків питання про звільнення від відбування покарання вирішується судом.
Згідно положення пункту 1 частини 1 статті 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 31.03.2021 у справі № 201/604/20 положення п. 1 ч. 1, ч.4 ст. 80 КК свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт, стягнуто судовий збір.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, і відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. (ч. 3 ст. 80 КК).
Україна є соціальною, правовою державою; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії.
КСУ у рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зауважив, що "верховенство права" це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення" (абз. 2, 3, 4 п. п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини).
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді громадських робіт в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (яким і є суспільно корисні роботи - ст. 24, 31-1 КУпАП).
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством і судовою практикою, дають підстави вважати, що строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді громадських робіт повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, тобто через 10 днів з дня її винесення, та в усякому разі не перевищувати 2-х років.
При цьому відповідно до примітки до ст. 183-2 КУпАП відомості про свідоме ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт в матеріалах справи відсутні. Отже, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 287, 298-305 КУпАП, суд, -
Клопотання начальника Ізюмського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді двісті сорока годин суспільно корисних робіт- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 240 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року за ч.1 ст. 183-1 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя: Д.М. Цвіра