23 січня 2025 року
м. Харків
Справа № 638/11561/24
Провадження № 2-ві/638/6/25
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву представника Харківської міської ради Ольги Бабак про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Семіряда Ігора Васильовича від розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, -
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця - задоволено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 незадоволені вимоги кредитора спадкодавця у розмірі 527156.50 грн., сплачену суму судового збору в розмірі 4217.25 грн., а всього 531371 (п'ятсот тридцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 75 коп.
19 листопада 2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 видано виконавчий лист про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, який 26 листопада 2024 року пред'явлений останнім до виконання до Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2024 року у вищевказаній справі поновлено відповідачу Харківській міській раді пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; у задоволенні заяви Харківської міської ради про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця - відмовлено.
Харківською міською радою подано заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 від 24.12.2024 року вих/3163/9-24.
Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Судової влади, зазначену заяву розподілено на суддю Семіряда І.В.
26 грудня 2024 року представником Харківської міської ради Ольгою Бабак подано заяву про відвід судді Семіряда Ігора Васильовича від розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.
Заява мотивована тим, що Харківська міська рада вважає, що розгляд суддею Семірядом І.В. заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 може бути необ'єктивним у зв'язку з тим, що є наявність в учасника процесу підірваної довіри до судді та сумнів в об'єктивності процесуальних дій, які супроводжуються прийняттям рішень, а також зовнішні ознаки відсутності такої об'єктивності і навіть припущення, що суддя в силу певних чинників не може зберегти безсторонність.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо зокрема: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.12.2024 року у справі № 638/8649/14, якою скасовано вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2021 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і призначено новий розгляд кримінального провадження № 12013220480002046 в суді першої інстанції, встановлена та обставина, що дружина судді ОСОБА_4 - Павлова О.В. є начальником Служби з питань запобігання корупції Харківської міської ради, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, та призвести до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
За таких обставин, заявник вважає, що з метою необхідності виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді заяви Харківської міської про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24, недопущення у подальшому сумнівів у сторін щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до суду, суддя Семіряд І.В. не може брати участь у подальшому розгляді заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду та підлягає відводу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харковавід 13 січня 2025 року визнано необґрунтованою заяву представника Харківської міської ради від 26 грудня 2024 року про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Семіряда І.В. від розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.
Передано заяву представника Харківської міської ради від 26 грудня 2024 року про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Семіряда І.В. від розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця до канцелярії суду для виконання вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Заяву про відвід передано для вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, відповідно до вимог частини третьої статті 40 та частини першої статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2025 року для вирішення заяви про відвід судді визначено головуючого суддю (суддя - доповідач) Яковлеву В.М.
Матеріали цивільної справи та матеріали заяви про відвід судді передані у провадження судді Яковлевої В. М. 22 січня 2025 року.
Питання щодо заявленого відводу суд вирішує в порядку, передбаченому статтями 40, 381 ЦПК України.
Відповідно до положень частини сьомої, восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Ніяких клопотань на адресу суду не надійшло.
Дослідивши матеріали заяви, доводи заяви суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу головуючого судді Семіряда І.В., з огляду на таке.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, відповідно до вимог якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (пункт 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід головуючого судді, підставами заявленого відводу 26 грудня 2024 року є те, що дружина судді Семіряда І.В. - Павлова О.В. є начальником Служби з питань запобігання корупції Харківської міської ради, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, та призвести до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Доводи ХМР не свідчать про заінтересованість у результаті розгляду справи та ґрунтуються на припущеннях заявника, не підтверджені жодним доказом. Крім того, з предмета та меж розгляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Більше того, представником Харківської міської ради не доведено, що у судді наявний факт приватного інтересу, який би був чітко сформульований та визначений, також не доведено наявності факту суперечливості між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді та не вказано, в чому саме ця суперечливість знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
Таким чином, суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу судді.
Жодних доводів, які б свідчили про наявність інших обставин, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, заявником наведено не було.
За таких обставин, даних, які б прямо чи опосередковано свідчили про заінтересованість судді в результаті розгляду справи № 638/11561/24, а також інших доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та є підставами для відводу, визначеними статтею 36 ЦПК України, матеріали справи не містять.
Оскільки судом не встановлено, матеріалами справи та доказами не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого суддіСеміряда І.В., а тому підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.
Тому, заява представника Харківської міської ради Ольги Бабак про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Семіряда Ігора Васильовича задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 35, 36, 37, 39, 40, 259-261, 389 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника Харківської міської ради Ольги Бабак про відвід судді Дзержинського районного суду м. Харкова Семіряда Ігора Васильовича від розгляду заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі № 638/11561/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева