Справа №: 148/228/25
Провадження № 2-н/148/11/25
23 січня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву представниці заявниці адвоката Басараб Олени Дмитрівни, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АВ № 1178791 від 21.01.2025 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
До Тульчинського районного суду Вінницької області через підсистему «Електронний суд» звернулась адвокат Басараб О.Д. про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не мельне 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про відмову у видачі наказу, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК вбачається, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність невідомо заявнику.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, а саме, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу представниця заявниці просить видати судовий наказ про стягнення аліментів. На підтвердження окремого проживання заявниці з боржником надано витяги з реєстрів територіальних громад щодо окремого реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Водночас, на підтвердження підстав для видачі судового наказу, передбачених ч.3 ст. 184 СК, представниця заявниці доказів того, що ОСОБА_1 проживає разом із дитиною та остання знаходиться на її утриманні не надає. Тому твердження представниці заявниці, що ОСОБА_1 проживає разом з дитиною і син перебуває на її утриманні, не є доведеним, беззаперечним фактом та потребує додаткового з'ясування, що порушує загальний принцип наказного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладені вище обставини, не вбачається підстав для видачі судового наказу, оскільки зміст заяви з додатками не відповідає вимогам процесуального закону, що позбавляє суд ухвалити безспірне рішення у виді судового наказу, який до того ж оскарженню чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись 163, ст. 165 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини.
Копію ухвали для відома надіслати заявниці.
У відповідності до частини 7 статті 14 ЦПК України копія ухвали направляється представниці заявниці засобами підсистеми «Електронний суд», що не позбавляє останню отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна
Суддя О.О. Дамчук