Справа № 638/22455/24
Провадження № 2-д/638/1/25
22 січня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Коломієць І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду доручення Словацького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції доручення Словацького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 .
З метою перевірки зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , судом було отримано відповідь з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Виклик ОСОБА_2 в судове засідання для вручення документів здійснювався за адресою, вказаною в судовому дорученні, а саме: АДРЕСА_1 . Однак судова повістка повернулась з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Так, в судове засідання ОСОБА_3 не з'явився.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Наведені обставини свідчать про те, що суд не має можливості вручити вказані у дорученні документи.
Відповідно до частини 1 статті 500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено дипломатичними каналами.
Відповідно до ч.1ст. 501 ЦПК України доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
Згідно з ч.6ст. 500 ЦПК Україниу разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Згідно з ч.6ст. 501 ЦПК Україниу разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
Відповідно до ч. 7 ст. 501 ЦПК України доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про дату, день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, у день такого судового засідання.
Згідно ч. 8 ст. 501 ЦПК України виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
Відповідно до підпункту 3.5.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27.06.2008 року, (далі Інструкція) у разі відсутності особи, якої стосується доручення, за адресою, зазначеною у дорученні, суд України самостійно чи за сприянням головного територіального управління юстиції вживає заходів для встановлення фактичного місця перебування особи.
Згідно з п. 3.5.6. вказаної Інструкціїу разі виявлення під час виконання іноземного доручення обставин, що вказують на наявність підстав для відмови у виконанні іноземного доручення в Україні, суд України через головне територіальне управління юстиції повертає іноземне доручення Мін'юсту із зазначенням обставин, що, на його думку, передбачають відмову у виконанні іноземного доручення. Якщо Мін'юст не визнає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, доручення з необхідними роз'ясненнями повертають через головне територіальне управління юстиції до суду України, який забезпечує його виконання. Якщо Мін'юст уважає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, він проводить консультації з центральним органом запитуючої держави з метою визначення умов, на яких можливо виконати іноземне доручення, та за результатами проведених консультацій або надсилає доручення до суду України з повідомленням визначених умов, на яких іноземне доручення підлягає виконанню, або відмовляє у наданні правової допомоги та повертає іноземне доручення до запитуючої держави.
При цьому, суд враховує положення пункту 3.7. Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільнимНаказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, якими передбачено, що у разі неможливості виконання іноземного доручення суд України через Головне управління юстиції повертає доручення Мін'юсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню. Суд України також додає відповідні підтвердні документи, зокрема, у разі невиконання у зв'язку з неявкою особи до суду - копії документів (судових повісток, повідомлень, розписок) на підтвердження того, що особу принаймні двічі було запрошено до суду України у порядку, установленому законодавством України, та у разі фактичної відсутності даної особи за зазначеною адресою.
У разі невиконання іноземного доручення про вручення документів суд України заповнює формуляр, що надійшов разом з дорученням, або складає підтвердження про вручення документів, зазначивши також причини невиконання.
Таким чином, судом здійснено всіх можливих заходів для виконання судового доручення.
Підстав для продовження строків розгляду вказаного доручення суд не вбачає.
За вказаних обставин, враховуючи неможливість фактичного вручення зазначених в дорученні документів, суд вважає, що матеріали вказаного судового доручення слід повернути до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції без виконання у зв'язку з неможливістю виконання даного доручення.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 500, 501 ЦПК України,
постановив:
Матеріали судового доручення, що надійшло від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про вручення судових документів Словацького суду Варварцеву Денису - повернути без виконання до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв'язку з неможливістю виконання даного доручення.
Копії даної ухвали разом із матеріалами судового доручення негайно надіслати до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого пересилання відповідному суду, яким було направлено доручення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Рибальченко