Справа № 131/1735/24
Провадження № 2/131/449/2024
23.01.2025 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Коваля А.М.,
за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що 05 березня 1978 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою у справі. Подружжя не має спільних неповнолітніх дітей. Відповідачка понад 20 років перебувала за межами України, проживаючи в Італії. Після повернення до України відповідачка постійно провокує сварки та скандали, що унеможливлює досягнення порозуміння в побутових питаннях. Відповідачка категорично відмовляється розірвати шлюб через орган реєстрації.
Вважаючи подальше перебування у шлюбі недоцільним та таким, що суперечить його інтересам, позивач просить суд розірвати шлюб, судові витрати залишити за позивачем.
Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідачем у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву суду не надано.
08.01.2025 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечує щодо розірвання шлюбу.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що 05 березня 1978 року Голицькою сільською радою Іллінецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, актовий запис № 4 (а.с. 4).
Спільне життя у сторін не склалось, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує лише формально, а подальше його збереження є неможливим та недоцільним і суперечитиме інтересам сторін.
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік, за змістом ст. 55 СК України, зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що подальше збереження сім'ї є неможливим та недоцільним, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі ст. 113 Сімейного кодексу України, особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, з огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, згідно заяви її від 08.01.2025, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачену ним частину судового збору у розмірі 605,60 грн, а іншу частину судових витрат залишити за позивачем, з огляду на те, що ОСОБА_1 в позовній заяві просив залишити за ним судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 141, 142, 200, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05 березня 1978 року Голицькою сільською радою Іллінецького району Вінницької області, актовий запис № 4.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4053010649.1 від 09 грудня 2024 року, АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: