Справа № 128/4525/24
23 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сс. Алчедар Резінського району, Республіка Молдова, мешканця АДРЕСА_1 , без громадянства, вдівця, засудженого вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» щодо засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність чинному кримінальному закону, у зв'язку з набранням законної сили Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник ДУ «Стрижавська ВК (№81)» та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, відповідно до яких судове засідання просять проводити у їх відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив подання задовольнити, враховуючи вартість викраденого майна на час вчинення злочину.
Вивчивши подання установи виконання покарань, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024, відповідно до якого його визнано винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Окрім того, відповідно до вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Зазначеними вироками в частині застосування ст. 185 КК України встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення:
за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, 30.09.2022 - на суму 21227,11 грн.;
за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, у період з 29 по 30 грудня 2023 - на суму 1630,00 грн., 06.01.2024 - на суму 592,00 грн..
Законом України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року (далі по тексту Закон України №3886-ІХ), до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна», яке вчинене шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Тобто крадіжка майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з 09.08.2024 не є кримінальним правопорушенням.
Згідно п. 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, сума податкової соціальної пільги встановлена в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01.01.2023 становив 2684,00 грн., станом на 01.01.2024 становив 3028,00 грн., в зв'язку з чим відповідальність за дії ОСОБА_4 на суму 1630,00 грн. у 2023 році та на суму 592,00 грн. у 2024 році, на час розгляду подання передбачена ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024, справа № 128/1566/21, зроблено правовий висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Оскільки відповідно до вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, якими завдано матеріальної шкоди на суму 1630,00 грн. у 2023 році та на суму 592,00 грн. у 2024 році, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку, враховуючи Закон України № 3886-ІХ, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання за вироком Тирвівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі частини другої статті 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи, незалежно від того відбуває вона покарання, чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України чи виконання вироку відстрочене статтею 536 КПК України). При цьому, законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за частиною другою статті 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Отже, судом встановлено, що згідно вироку Тирвівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч. 4 ст. 185 КК України, на суму, що перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину; згідно вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на суму, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, тому, відповідно до ст. 5 КК України, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та на підставі частини другої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід звільнити від покарання, призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 слід вважати таким, що засуджений та відбуває покарання за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України, суд -
Подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» - задовольнити.
На підставі частини другої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, у зв'язку із усуненням законом караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.06.2024 та відбуває покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із зарахуванням у строк покарання період перебування ОСОБА_4 під вартою з 15.03.2024 по день набрання вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2024 законної сили, тобто по 25.07.2024.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1