Справа № 22ц-6703/10 Головуючий у I Iнстанцii:Галічий В.М.
Категорiя 34 Доповiдач: Калиновський А.Б.
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада «18» дня колегiя суддiв Судовоi палати з цивiльних справ
Апеляцiйного суду Днiпропетровськоi областi в складi:
Головуючого: Калиновського А. Б.
Суддiв: Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.
При секретарi: Ляпченко Л.О.
Розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди
встановила:
Рiшенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_6 строк позовної давності.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_6 16842,76 грн. у тому числі 13456,20 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 386,56 грн. судових витрат.
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено.
В апеляцiйнiй скарзi відповідач ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Судом встановлено, що 22.07.2006 року на перехресті вулиць Косіора та Байкальська у м. Дніпропетровську з вини відповідача ОСОБА_5, яки керував автомобілем Фольксваген Пасат державний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_8 сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль Мерседес Бенс, державний № НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, власником якого є ОСОБА_6
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.08.2006 року водій ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України.
Згідно висновку спеціаліста - автотоварознавця від 01.08.2006 року розмір матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля Мерседес Бенс, державний № НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 5678,29 грн., а розмір поновлюваного ремонту складає 13395,20 грн. (а.с.10-21). Крім того, позивачкою ОСОБА_6 були здійснені витрати на оплату телеграм відповідачам в розмірі 11 грн. та витрати на оплату довідки ДАІ в розмірі 50 грн.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що матеріальна шкода в розмірі
13456,20 грн., моральна шкода в розмірі 3000 грн. та судові витрати в сумі 386,56 грн. підлягають стягненню відповідно до ст..ст. 1187, 1188, 1167 ЦК України як з відповідача ОСОБА_5, який керував транспортним засобом, так і з ОСОБА_8, який є власником транспортного засобу.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, збереженням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вирішуючи спір, суд неправильно застосував зазначену норму права, не врахував, що на момент ДТП автомобілем Фольксваген Пасат державний № НОМЕР_1 на підставі нотаріально засвідченої довіреності управляв відповідач ОСОБА_5, який на той час був законним володарем та користувачем джерелом підвищеної небезпеки, а тому помилково дійшов висновку щодо солідарної відповідальності відповідачів.
Крім того, згідно висновку спеціаліста - автотоварознавця від 01.08.2006 року розмір матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля Мерседес Бенс, державний № НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 5678,29 грн..
Стягуючи на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 13395,20 грн., суд не врахував, що цю суму складає відновлювальний ремонт автомобіля, який визначається без врахування зносу запчастин.
Проте, згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року
№ 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат з ОСОБА_8 скасувати та відмовити ОСОБА_6 в задоволені цих вимог, а також змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 суми матеріальної шкоди та судового збору, стягнувши з останнього на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 5678 грн.29 коп. та судовий збір в розмірі, про-порційному задоволеній частині позовних вимог 65,28 грн.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Покладаючи в основу рішення висновок спеціаліста - автотоварознавця від 01.08.2006 року,в якому вартість матеріальної шкоди визначена в розмірі 5678 грн.29 коп., суд виходить з того, що на обґрунтування своїх позовних вимог, відповідно до ст.. 10 ЦПК України, позивачка не надала суду доказів щодо вартості спричиненої їй матеріальної шкоди, визначеної на час розгляду спору в суді, хоча права щодо надання доказів їй були роз'яснені в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у суду не було підстав для стягнення моральної шкоди - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом встановлено пошкодження автомобіля позивачки ОСОБА_6 з винних дій відповідача ОСОБА_5
Стягуючи на користь позивачки ОСОБА_6 моральну шкоду, суд правильно виходив з того, що внаслідок пошкодження майна, що їй належало, їй спричинені моральні страждання, пов'язані з неможливістю використання автомобіля тривалий час за призначенням, необхідністю докладання додаткових зусиль до організації свого життя, у тому числі для ремонту автомобіля та звернення до суду за захистом своїх прав.
Поновлюючи ОСОБА_6 строк позовної давності для звернення до суду, суд обгрунтовано виходив з того, що його пропущено на декілька днів з поважних причин.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегiя суддiв.
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовільнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2010 року в частині стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат з ОСОБА_8 скасувати та відмовити ОСОБА_6 в задоволені цих вимог .
Змінити рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 суми матеріальної шкоди та судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 5678 грн.29 коп. та судовий збір в розмірі 65,28 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: