Ухвала від 20.01.2025 по справі 1309/9120/12

Справа № 1309/9120/12 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/811/2106/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Провадження № 22-ц/811/2223/24

УХВАЛА

судового засідання

20 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Салата Я.І.

З участю: представника ЗМРУ МЮ Павлішевської В.В., Семен І.Р., представника Шевченківського ВДВС-Мельник Ю.Р., представника органу опіки та піклування Личаківської РА Андрес Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву скаржника ОСОБА_1 про відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І. при розгляді апеляційної скарги Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 21 червня 2024 року та Окрему ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 21 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Люкляна Олега Петровича, державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові ЗМРУ МЮ м.Львів Мельника Юрія Романовича, ОСОБА_2 , заінтересована особа-боржник ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 через електронний суд надіслав заяву про відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І. при продовженні розгляду 20 січня 2025 року, після оголошеної перерви, апеляційної скарги Західного міжрайонного управління Міністерства юстиції м.Львів (далі по тексту ЗМРУ МЮ) на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 21 червня 2024 року та апеляційної скарги на Окрему ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 21 червня 2024 року.

В обґрунтування заяви про відвід суддям Мікуш Ю.Р. та Приколоті Т.І. посилається на пункти 3, 4 та 5 ч.1ст.36 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК).

Зазначає, що 25 листопада 2024 року до початку судового засідання у зазначеній справі № 1309/9120/12 суддя Мікуш Ю.Р. оцінила заявника як шарлатана та повторила це декілька раз, чим проявила упереджене ставлення до нього.

Суддею Мікуш Ю.Р. допущено зловживання процесуальними правами, що виразилося у прихильності до відповідача-1 та відповідача-2, прийняття від відповідачів письмового доказу під назвою «Комплексна стратегія про контакт батька з дитиною» з яким він не ознайомлений.

Вважає, що суддя Мікуш Ю.Р. та суддя Приколота Т.І. під час судового засідання виступали між сторонами у ролі вихователя, а не арбітра, намагаючись віднайти можливі варіанти виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 для контакту батька з дитиною, в той час, коли перед судом було завдання вирішення питання права. Суддя не реагувала на зауваження заявника, перебиваючи його та розцінювала шахраєм, а далі наркоманом. При цьому суддю ОСОБА_4 підтримувала суддя Приколота Т.І.

При посиланні заявника ОСОБА_1 на норми статті 38 Конституції рф для порівняння, суддя Приколота Т.І. дуже емоційно зреагувала, почала ставити питання, не даючи можливості дати відповідь на питання та перекрикувала його.

Не погоджується, що суд оголосив перерву у справі для виклику у судове засідання третьої особи ОСОБА_3 разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та представника Органу опіки та піклування Личаківської РА.

Зазначає, що станом на 19.01.2025 року у Львівському апеляційному суді ( окрім цього провадження) знаходиться ще десять інших апеляційних скарг у справі № 1309/9120/12 між тими ж сторонами, що направлені з інших підстав бездіяльності відповідача-1 та відповідача-2, всі десять скарг перебувають на розгляді саме даної колегії під головуванням судді Мікуш Ю.Р., суддів Приколоти Т.І. та Савуляка Р.В. без будь-якого автоматизованого розподілу.

У заяві ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ від 07 жовтня 2021 року у справі «Вихованок проти України», на постанову Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 1309/9120/12 в частині зобов'язання відповідача-1 вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 про контакт дитини з батьком., на рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» на Конвенцію про права дитини, на окремі норми Конституції України та для порівняння Конституцію рф, на Закон України «Про судоустрій та статус суддів», на ст.8 Кодексу суддівської етики від 18.09.2024, на загальні норми ЦПК України, на Закон України «Про виконавче провадження».

До заяви додав рішення ЄСПЛ від 07 жовтня 2021 року у справі «Вихованок проти України», Комплексну стратегію примусового виконання рішення у справі № 1309/9120/12 підписану начальником Шевченківського ВДВС ЗМРУ МЮ Р.Савойник, постанову Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.

Розгляд заяви про відвід та подальше вирішення апеляційної скарги у справі № 1309/9120/12 скаржник просить розглядати без його участі.

Заслухавши думку учасників справи, вивчивши зазначену заяву, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Мікуш Ю.Р. та Приколоти Т.І. не підлягає до задоволення.

Згідно з абз.2 ч.3ст.40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підставами для відводу судді Мікуш Ю.Р. та судді Приколоти Т.І. заявник зазначає п.3,4,5ст.36 ЦПК України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу, якщо: п.3 - він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; п.4 - було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; п.5- є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суд зазначає, що будь-якої зацікавленості чи неупередженості до заявника ОСОБА_1 немає. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Так як спір виник з приводу тривалого невиконання рішення суду від 20 лютого 2013 року та з приводу цього є рішення ЄСПЛ у справі «Вихованок проти України», де ЄСПЛ стверджує про порушення ст.8 Конвенції про права людини, суд вважав необхідним вжити заходів для налагодження відносин про контакт одного з батьків і дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка «віддалилася від батька» як зазначив ЄСПЛ, з'ясувати причину небажання зацікавленої особи ОСОБА_3 виконувати рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання та цим самим сприяти у вирішенні спору, тому ухвалив оголосити у справі перерву для виклику в судове засідання заінтересованої особи-боржника ОСОБА_3 разом з дочкою ОСОБА_5 , 2008р.н. та представника органу опіки та піклування Личаківської РА..

Незгода заявника з таким рішенням суду стала причиною подання заяви про відвід суддів із надуманими та образливими висловлюваннями на адресу суддів Мікуш Ю.Р. та Приколоти Т.І., оскільки, виходячи із зазначеної кількості справ, які є у судах і стосуються одного і того ж рішення, яке не виконується, першочерговим завданням суду є вжити заходів для ефективного позасудового вирішення спору, а вироблення комплексної стратегії примусового виконання рішення суду неможливе без врахування думки заінтересованої особи, думки дочки ОСОБА_5 , якій вже більше 15 років, без думки органу опіки та піклування, а також психолога про що зазначається у прийнятих рішеннях.

Колегія суддів звертає увагу, що захист інтересів дитини має знаходитися в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки, зростаючи, дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені у заяві про відвід твердження про те, що суддя Мікуш Ю.Р. у адресу скаржника ОСОБА_1 висловлювалась словами «шахрай», «наркоман» є категорично безпідставними, оскільки таких висловлювань суддя Мікуш Ю.Р. не висловлювала та не мала на думці, а тим більше не могла висловлювати у судовому засіданні відносно особи, яку вперше бачить, яка є стороною у справі.

Зазначені у заяві ОСОБА_1 висловлювання «наркоман», «шахрай» суд розцінює як образу в адресу суддів, як зневагу, як зловживання своїми правами.

Щодо твердження у заяві ОСОБА_1 вислову «шарлатан» слід зазначити, що перед судовим засіданням, коли суд зайшов в зал для слухання справи, ОСОБА_1 почав проводити якийсь ритуал ворожіння, чи шаманства чи шарлатанства, спрямованого на суддів. Такі його дії насторожили, тому головуючою суддею Мікуш Ю.Р. було зроблено ОСОБА_1 зауваження, яке не мало будь-якого впливу на оцінку доказів та прийнятого рішення, та не викликало у інших учасників справи сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при прийнятті рішення.

Відповідно до ч.4 ст.214 ЦПК головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

У заяві про відвід, заявник ОСОБА_1 посилається як на рішення ЄСПЛ так і на рішення Верховного Суду, на норми Конституції України, на норми нормативних актів, які дослівно переписує, однак обставини, які стосуються суті справи тлумачить лише на свою користь, перекручуючи висловлювання суду на свій розсуд у негативну для нього сторону.

При посиланні заявника ОСОБА_1 на норму Конституції рф-держава якої є агресором, зауваження суду було слушним.

Системний аналіз доводів та змісту заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І. не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів при розгляді даної справи, яка стосується налагодження родинних відносин між дитиною та батьком.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

За змістом суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( див.серед іншого (іnter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, п.п.27,28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» п.42 (ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про небезсторонність суду (див.рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства) від 10 червня 1996 року,п.38.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме, необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, а не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п.49,50,52 Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що об'єктивно обґрунтованих даних про те, що судді Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І. виявляли упередженість або безсторонність відносно скаржника ОСОБА_1 у заяві про відвід не зазначено і таких матеріали справи не містять, основним завданням для суддів Мікуш Ю.Р. та Приколоти Т.І. є ухвалити законне і обґрунтоване рішення .

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України,- суд

УХВАЛИВ:

Відмовити скаржнику ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І. у справі № 1309/9120/12.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк