Справа № 496/4115/24
Провадження № 2/496/597/25
21 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю: секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
Представник позивача звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за розпискою від 27.02.2020 року у розмірі 40510 грн., судовий збір, гонорар адвоката.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 27.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. За умовами договору позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму одержану у борг у розмірі 1000 доларів США до 01.06.2020 року. Однак, після спливу строку, зазначеного у договорі, позичальником не повернута сума боргу за розпискою у розмірі 1000 доларів США, а отже строк заборгованості за договором починає обчислюватися з 02.06.2020 року, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 08.08.2024 року було відкрито позовне провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
До судового засідання позивач та представник позивача не з'явилися, але представник надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність та позов задовольнити, та не заперечує проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 42- 44, 52, 58-60),в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 27.02.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, у договорі сторонами зазначено, що відповідач зобов'язується повернути позивачу суму боргу до 01.06.2020 року, що підтверджується складеною розпискою від 27.02.2020 року (а.с. 11).
У зазначений в договору позики строк відповідач не повернув кошти, отримані в якості позики.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або іншу речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичальникові таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підставі частин 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, як позичальник, не виконав умови договору у повному обсязі та до теперішнього часу не повернув суму боргу, через що позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у строк, визначений цим зобов'язанням.
Також, відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, судом установлено, що відповідач порушив умови взятого на себе грошового зобов'язання, не виконує його належним чином, а тому підлягає стягненню з нього на користь позивача заборгованість за договором позики від 27.02.2020 року.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір, що складається з 968,96 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 484,48 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, суму понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача на підтвердження вимоги про стягнення витрат за надання правової допомоги не надано суду відповідних вище зазначених документів, позовна вимога в частині стягнення понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. необґрунтована, тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. за подання позовної заяви, згідно платіжної інструкції, та судового збору у розмірі 484,48 грн. за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 8, 30).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за розпискою є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту.
Керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 610, 617, 625, 1046 Цивільного кодексу України, ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму заборгованість за розпискою від 27.02.2020 року у розмірі 1000,00 доларів США, що становить 40510,00 грн. та витрати по сплаті судовому збору у розмірі 968,96 грн. за подання позовної заяви, та судового збору у розмірі 484,48 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв