Справа № 496/5859/24
Провадження № 2/496/420/25
21 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Черних Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн щомісячно, з дня подачі позову до суду і до досягнення дітей повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 2007 року. Від шлюбу вони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею і знаходяться на її утриманні. Згодом шлюб між ними був розірваний рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року. Проте, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, інших дітей та непрацездатних батьків не має та є працездатним. Оскільки відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, вона звернулася з позовом до суду.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково та просить стягувати з нього аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн щомісяця з підстав, викладених у заяві. Крім того, відповідач у своїх письмових поясненнях вказав, що має з позивачем двох малолітніх дітей та розуміє, що зобов'язаний допомагати з їх утриманням, але на сьогоднішній день не має постійної роботи, доходу та таке інше. Він не зможе виплачувати таку суму, яку вимагає від нього позивач. Ухвалення такого рішення призведе до великих фінансових труднощів в яких він опинився, що підтверджується судовою справою №332/6621/24, яка знаходиться на розгляді в Заводському районному суді м. Запоріжжя з якої вбачається, що він навіть побутові кредити не може на даний час сплачувати.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Як встановлено у судовому засіданні, 21.07.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис № 910, згідно свідоцтва про шлюб (а.с. 28 на розвороті).
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження (а.с. 33, 34).
Згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний (а.с. 34 на розвороті -35).
Судом встановлено, що діти на даний час проживають з позивачем за кордоном, що підтверджується довідками Муніципалітетом міста Дортмунд (а.с. 29-32).
Відповідач допомоги на утримання дітей не надає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 21.12.1995 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, згідно ч.1 ст.181 СК України, визначаються за домовленістю між ними.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Беручи до уваги те, що позивач просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, суд погоджується, що за таких обставин можливо визначити спосіб виконання відповідачем обов'язку по утриманню дітей у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Що стосується розміру аліментів, які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 , суд, на підставі ст.12 СК України враховує матеріальний стан відповідача - він є працездатним, зі слів позивача - відповідач не сплачує аліментів, стягнень по виконавчим документам не проводиться, на утриманні інших дітей не має, стан здоров'я його задовільний. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 06 років до 18 років на один місяць в період з 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3196 грн.
Обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках, а тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти наутримання їх спільних дітей: сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн, щомісячно на кожного, що є наближеним до мінімального розміру аліментів, встановленого законом, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визначеного на поточний рік.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст. 185 Сімейного кодексу України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позов законний, обґрунтований, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, але підлягає задоволенню частково - суд вважає можливим визначити розмір аліментів у сумі 2 500 грн щомісяця, на кожну дитину, з підстав, викладених вище.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з того, що кожен з батьків зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до її повноліття, а також враховує положення ч.1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому позивачем не доведено, що відповідач в змозі сплачувати аліменти у заявленому розмірі 8000 грн.
Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Судові витрати відносяться на рахунок відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 150, 180-182, 184, 191, 195 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2500 грн, а всього 5000 грн, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 10.09.2024 року, і до досягнення сина ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , та до досягнення доньки ОСОБА_7 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 21.01.2025 року.
Суддя М.Л. Пасечник