22.01.2025 Справа №607/21019/24 Провадження №3/607/220/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Никитюка Г.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
12.09.2024 о 16:04 в м. Тернопіль, вул. Микулинецька, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus LX 500D, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML №ARMF-0310 (повірка дійсна до 02.11.2024) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2024 матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для їх належного дооформлення.
22.11.2024 на виконання згадуваної постанови від 13.11.2024 повернуто вказані адміністративні матеріали до суду після їх належного дооформлення, зокрема до матеріалів справи долучено відео з нагрудного реєстратора поліцейського №474766, №473071 та відео з службового автомобільного реєстратора події, що стосується документування адміністративного правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22.01.2025 захисником - адвокатом Никитюком Г.І. через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого:
- щодо відсутності належних та допустимих доказів підтвердження факту керування транспортним засобом:
із долученого до матеріалів справи, після доопрацювання, відео із реєстратора службового автомобіля поліції вбачається, що такий під'їжджає до припаркованого автомобіля. Тобто на момент, коли працівники поліції під'їхали до транспортного засобу, то з відео не вбачається, що ОСОБА_1 виконував функцій водія, а автомобіль перебував в нерухомому стані, що свідчить про відсутність доказів керування ним. Як вбачається із відеозапису реєстратора службового автомобіля, то візуально неможливо встановити ні марки, ні державного номера автомобіля, який здійснював поворот ліворуч, як і особу, яка здійснювала таке керування транспортним засобом. Оскільки на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано факту керування автомобілем ОСОБА_1 та відповідно зупинки його поліцейськими, тому в поліцейських були відсутні будь-які підстави пропонувати його підзахисному пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній не виконував жодних функцій водія;
- щодо порушення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння:
як вбачається із долученого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 не відмовляється від проходження огляду, однак наполягає на тому, щоб пройти такий огляд в присутності свого адвоката. На що поліцейська повідомляє ОСОБА_1 про те, що він нібито зобов'язаний пройти такий огляд в найкоротший термін. Захисник наголошує, що жодними нормами законодавства не передбачено часових проміжків, відповідно до яких особа має обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у закладі охорони здоров'я в найкоротші терміни, що є по суті введення в оману його клієнта. Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейської чітко вбачається, що право ОСОБА_1 на правову допомогу було порушено, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та повідомляв поліцейських, що готовий пройти такий огляд, однак в присутності адвоката, який в той момент прямував до нього. Незважаючи на вказане, працівник поліції прийняла рішення про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, що є грубим порушенням права його клієнта на здобуття доказів своєї невинуватості;
- щодо пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я:
з відеозапису чітко вбачається, що поліцейська жодним чином не пропонувала його підзахисному пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а лише запропонувала проїхати в медичний заклад, а для чого саме не повідомляла. З огляду на вказане, захисник вважає, що працівником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 , у відповідності до чинного законодавства, проїхати в найближчий заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому не можна вважати, що ОСОБА_1 відмовився від такого огляду. Навіть якщо припустити, що така пропозиція й відбулась, то з відеозапису не вбачається, що його підзахисний відмовився від такого огляду, а лише наполягав, щоб пройти його із своїм адвокатом, про що йому було відмовлено незаконно. Захисник наголошує, що у працівників поліції було 90 хвилин для того, щоб доставити його клієнта до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності адвоката, чого зроблено не було, адже з відеозапису вбачається, що поліцейська вже прийняла рішення про складання адміністративних матеріалів, про що також остання повідомила адвоката. Фактично, відмова поліцейської ОСОБА_1 у проходженні ним огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я вкотре позбавила його клієнта на здобуття доказів своєї невинуватості, що є грубим порушенням порядку проходження такого огляду.
Відтак захисник просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні захисник - адвокат Никитюк Г.І. подане ним клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому. Окрім того, зазначив, що направлення на огляд у КПН «ТОМЦСНЗ» ТОР було виписане раніше, ніж відбулася пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, беручи до уваги його письмове клопотання та дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження такого огляду врегульований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).
Згідно з п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №709879 від 12.09.2024, у якому викладено обставини вчинення правопорушення, а також зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , згідно з якими транспортним засобом не керував, доказів не представлено;
- відеозаписі із автореєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому о 16:04 12.09.2024 зафіксовано рух автомобіля, який, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки,після чого працівники поліції поїхали за цим автомобілем, з переднього водійського сидіння якого вийшов ОСОБА_1 (автомобіль Lexus LX 500D, д.н.з. НОМЕР_2 );
- відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано: виявлення одразу після зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_1 ; озвучення причини зупинки транспортного засобу - перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки; озвучення наявних в нього ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова; неодноразова пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора; неодноразова пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі; роз'яснення поліцейським обов'язку проходження такого огляду з посиланням на вимоги ПДР; ознайомлення його з повіркою законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; після чого поліцейські надали ОСОБА_1 право скористатися правовою допомогою у приватному порядку, зокрема останній здійснив телефонний дзвінок адвокату та повідомив працівників поліції, що його захисник направляється до нього, водночас висловив заперечення проти проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у відсутності захисника; такі його дії працівники поліції сприйняли як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі; роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (13:43 запису відеофрагменту «export-8m4a3» на диску); повідомлення працівником поліції, що на ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а також постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП; останній погодився з тим, що перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки (14:15 запису відеофрагменту «export-8m4a3» на диску); оголошення останньому змісту протоколу про адміністративне правопорушення;
- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Аlcotest 7510 OIML» №ARMF-0310 № П 51 QM 1729 083 23 чинне до 02.11.2024;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2024, відповідно до якого огляд не проводився;
- розписці ОСОБА_2 від 12.09.2024;
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3035980 від 12.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу;
- рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 УПП в Тернопільській області ДПП;
- довідці, виданій 12.09.2024 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Lexus LX 500D, д.н.з. НОМЕР_2 ,підтверджено, серед іншого, відеозаписом із реєстратора службового автомобіля та відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських. Зокрема, із відео з реєстратора чітко вбачається перетин автомобілем подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, одразу після чого за вказаним транспортним засобом попрямували поліцейські, а також зафіксовано, як ОСОБА_1 вийшов з водійського сидіння транспортного засобу Lexus LX 500D, д.н.з. НОМЕР_2 . До того ж, на 04 хв 29 с відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, як ОСОБА_1 говорить поліцейським: «я бачив, як ви їхали за мною», після чого працівник поліції повідомив його, що він перетнув подвійну суцільну лінію, на що ОСОБА_1 відповів: «я не мав де дітися, я мав десь заїхати».
Окрім того, як вбачається з 14 хв 15 с відеозапису з нагрудних камер поліцейських, після того, як поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він перетнув подвійну суцільну лінію, останній погодився з цим.
Також на 28 хв 37 с відеозапису з нагрудних камер поліцейських зафіксована розмова між ОСОБА_1 , його адвокатом Никитюка Г.І. та працівниками поліції. Зокрема, ОСОБА_1 дослівно повідомляє: «тут я зупинився», «я приїхав сюди, а вони (поліцейські) заїхали за мною» (28:44 та 28:55 запису відеофрагменту «export-8m4a3» на диску).
З огляду на викладене, доводи захисника про те, що жодних відеодоказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у матеріалах справи немає, суд оцінює критично, оскільки сам ОСОБА_1 на місці зупинки неодноразово ствердив про факт керування ним транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Відтак на наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини події в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Крім наведеного, зазначення захисником про відсутність у працівників поліції підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд до уваги не бере, оскільки в матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та зазначене в ній порушення ПДР, що і стало причиною зупинки. До того ж, характер їзди ОСОБА_1 , зокрема перетинання подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, давав поліцейським право на зупинку автомобіля під керуванням останнього, в тому числі і з метою проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Відомостей про скасування вказаної постанови сторона захисту у ході розгляду цієї справи не надала, а тому слід вважати, що вона не скасована та набрала законної сили.
Таким чином, заперечення стороною захисту факту керування транспортним засобом розцінюються судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення особою відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що право ОСОБА_1 на правову допомогу було порушено, оскільки чинним процесуальним законом не передбачена обов'язкова участь адвоката (захисника) під час проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідно до положень статей КУпАП вказаний порядок проведення огляду не є розглядом справи по суті, а тому участь захисника за вказаних обставин не є обов'язковою.
До того ж, із відеозапису із нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 під час проведення огляду була надана можливість зателефонувати адвокату. Проте у подальшому він розпочав зловживати наданим йому правом та робив усе, аби відтермінувати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я. Тому працівник поліції наполягав на прийнятті ОСОБА_1 рішення щодо проходження чи відмови від проходження такого огляду, оскільки вказана процедура має обмеження в часі, про що і було зазначено поліцейським.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відтак доводи захисника про те, що жодними нормами законодавства не передбачено часових проміжків проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд вважає хибними.
На переконання суду, поліцейський правильно розцінив дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, повідомив останнього про відповідальність та склав протокол про адміністративне правопорушення.
Також суд вважає надуманими доводи захисника про те, що поліцейська пропонувала ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад, але для чого саме не повідомляла, оскільки з відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, як працівник поліції пропонує проїхати в медичний заклад для визначення стану сп'яніння (11:10 запису відеофрагменту «export-8m4a3» на диску). До того ж, така пропозиція була озвучена неодноразово.
Водночас пропозиція поліцейського проїхати з ними в медичний заклад для проходження огляду, без зазначення слова «найближчий», не тягне за собою закриття справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, о 16:10 12.09.2024 відбувається пропозиція проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. До цього часу на відеозаписі не зафіксовано складання процесуальних документів, а тому зазначений в направленні той же час, на думку суду, є незначним процесуальним порушенням та не спростовує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таким чином, на спростування доводів сторони захисту, поліцейськими було дотримано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачений законом, а зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Як вбачається із матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто є таким, що має право керування транспортними засобами.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 130, 221, 248, 251 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель