Справа №601/91/25
Провадження № 3/601/80/2025
23 січня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 121 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №199886 від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 19.12.2024 о 00:27 год. в м. Почаїв по вул. Банкова керувала т/з Шкода Фабіа, д.н.з. НОМЕР_1 у якого не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, повторно протягом року, чим порушила вимоги п.31.4.3.в ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.4 ст.121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання прибула, просила закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, приходжу до переконання про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, виходячи з наступного.
Частиною 4 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті (ч. 1 керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; ч. 2 керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; ч. 3 керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов).
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та ін.
Винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь особи.
Суддя не може виходити за межі своїх повноважень, і не має права відшукувати докази та обставини, не зазначені у протоколі.
Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 279 КУпАП, розгляд справи здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівники поліції до протоколу серії ЕПР1 №199886 долучили: рапорт інспектора з РПП СПД №1 (м. Почаїв) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області О.Адамчук.
Відповідно до п. 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме 31.4.3 зовнішні світлові прилади (із підпунктами).
Відповідно до п. 31.4.3 ПДР зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; г) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до п. 31.6.б ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором поліції в порушення вимог ст.251, 255 КУпАП не зібрано будь-яких доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Відтак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оцінюючи в сукупності вищевказане, приходжу до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності із п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.
Суддя: