Справа № 451/112/25
Провадження № 3/451/89/25
іменем України
23 січня 2025 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , який востаннє притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП постановою Радехівського районного суду Львівської області від 28.03.2024,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу ВАД № 028952 від 10.01.2025 - ОСОБА_1 - 26.12.2024 близько 01 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, шарпав за одяг в присутності неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров'ю дружини та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 14.01.2025 матеріали справ направлено для належного оформлення, після чого такі надійшли 22.01.2025.
На розгляд справи правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, до матеріалів справи долучено заяву про розгляд справи без його участі.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 173-2 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даними статтями у судовому засіданні не є обов'язковою.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання з'явилась та пояснила, що 26.12.2024 мали місце події, які зазначені працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, однак із чоловіком помирилась; ОСОБА_1 у березні 2024 вже притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, однак не пам'ятає за якою частиною.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП (в редакції, чинній з 19.12.2024) наступає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП (в редакції, чинній з 19.12.2024) наступає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №028953 від 10.01.2025, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 26.12.2024 близько 01 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, шарпав за одяг в присутності неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров'ю дружини та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. У графі про притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що «не притягався».
Проте така кваліфікація, суперечить наданим матеріалам справи, оскільки постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 28.03.2024, яка набрала законної сили 08.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відтак, в ході розгляду справи встановлено, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані неправильно, при цьому суд не має права вийти за межі висунутого обвинувачення, оскільки таке погіршить його становище.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.
СуддяО. Патинок