Справа № 331/336/25
Провадження № 1-кп/331/433/2025
17 січня 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у склад колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024080000000248 від 11.06.2024 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, має вищу освіту, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, має статус внутрішньо-переміщеної особи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що зібраними матеріалами досудового розслідування підтверджується обґрунтована підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зауважив, що будь-який інший запобіжний захід не зможе гарантувати належної поведінки обвинуваченого, та з огляду на тяжкість покарання, яке може понести обвинувачений у випадку встановлення винуватості ОСОБА_6 , ризики є дуже високими.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що він жодного відношення до злочину не має. Ризик, на які вказує прокурор нічим не підтверджені, переховуватися від суду наміру не має, оскільки зацікавлений довести свою невинуватість. На свідків впливати не буде, оскільки жоден із свідків не вказав на нього, як на особу, причетну до вчинення злочину. Просив звільнити його з-під варти.
Захисник адвокат ОСОБА_7 щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою категорично заперечувала. Вказала, що матеріалами, які містяться в кримінальному провадженні не доведено причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, отже підозра є необґрунтованою, що виключає застосування будь-якого запобіжного заходу. Звернула увагу на те, що прокурором не доведено ризики, на які він посилається, адже ОСОБА_6 , будучи уродженцем м. Мелітополь Запорізької області, виїхав до м. Запоріжжя з окупованої території та став на облік як внутрішньо-переміщена особа, що свідчить про те, що від органів досудового розслідування та суду він не має намірів переховувався. Свідки ОСОБА_11 не впізнали як особу, яка вчинила чи має будь-яке відношення до вчинення кримінального правопорушення, таким чином впливати на них в нього не має необхдіності. Адвокат просила обрати інший запобіжний захід не пов'язаний із утриманням її підзахисного під вартою, а саме заставу. Також зазначила, що ОСОБА_11 має позитивні характеристики, раніше не судимий, до окупації міста був ФОП, мав соціальні зв'язки.
Захисник ОСОБА_8 також заперечував проти задоволення клопотання щодо продовження строку тримання під вартою. Підтримав заперечення, надані адвокатом ОСОБА_7 .. Просив врахувати матеріали, що характеризують ОСОБА_6 та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або альтернативу у вигляді застави.
Представник потерпілої та потерпіла просили задовольнити клопотання прокурора.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.06.2024 року (провадження № 1-кс/335/2993/2024) до ОСОБА_6 застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. У подальшому під час досудового розслідування строк запобіжного заходу неодноразово продовжувався.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що до Жовтневого районного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Вказаний злочин віднесений згідно норми ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.
Так, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні. Також, суд враховує тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Наявність ризику переховування підтверджується серед іншого і тяжкістю інкримінованого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі, крім того колегія суддів бере до уваги, що ризик переховування обумовлюється ще тим, що місцем постійного проживання обвинуваченого була тимчасово окупована територія, крім того згідно пояснень сторін кримінального провадження, обвинувачений до затримання проживав у різних місцях на території України.
Ризик протиправного впливу на потерпілу та свідків суд вважає високим, з огляду на те, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, допит осіб безпосередньо судом не проведений. Пояснення сторони захисту про те, що жоден із свідків не вказав на обвинуваченого не можуть бути оцінені судом на цьому етапі кримінального провадження. Суд також звертає увагу на той факт, що показами свідків у кримінальному провадженні можуть бути встановлені будь-які обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (передбачені ст. 91 КПК), і їх перелік значно ширший ніж винуватість обвинуваченого.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд оцінює як середній, оскільки для уникнення кримінальної відповідальності (враховуючи суворість санкції), обвинувачений може вчинити насильницькі дії, націлені на вплив свідків задля їх залякування, або неможливістю надання свідчень. Однак, суд також враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутні також дані щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення суд також вважає високим, у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 маючи інформацію, яка ще може бути невідома органу досудового розслідування для встановлення всіх обставин справи, стосовно інших співучасників, може спотворити або знищити дані, задля уникнення відповідальності іншими підозрюваними, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.
Розглядаючи клопотання сторони захисту про застосування альтернативи у вигляді застави у разі призначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.
Крім того, характер встановлених ризиків, про які зазначено вище свідчить про неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Керуючись 178, 179,194, 217, 314-316, 334 КПК України колегія суддів, -
Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 17 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 21 січня 2025 року о 08 год. 15 хв.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3