Номер провадження 2/243/119/2025
Номер справи 703/1748/24
22 січня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Після його смерті залишилася спадщина у виді недоотриманої його матір'ю пенсії, яку він прийняв 12.05.2022, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
25 квітня 2023 року він отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина на яку видано Свідоцтво складається з недоотриманої ОСОБА_2 пенсії в сумі 41590,14 грн. за період з 01.11.2020 по 31.10.2021.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019, справа №200/6137/19-а, дії Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську, були визнані протиправним та зобов'язано УПФУ відновити щомісячну виплату пенсії та сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_2 з березня 2016 року.
Зазначає, що рішення суду було виконано лише в частині відновлення виплати пенсії його матері, а виплата заборгованості за період з березня 2016 року по липень 2019 року не була здійснена.
Також, відповідач не надає інформацію про розмір нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з березня 2016 року по липень 2019 року, посилаючись на ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено виплату за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отримання пенсії.
З даними твердженнями відповідача позивач не згоден, оскільки до положення статей ст.ст.328, 1216, 1218, 1227 ЦК України та ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зазначає, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Тому, після уточнення позовних вимог просить суд, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у наданні відомостей щодо розміру нарахованої та невиплаченої пенсії померлої ОСОБА_2 за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року, справа №200/6137/19-а за період часу з 01 березня 2016 року по 31 липня 2019 року, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену заборгованість по пенсії ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 31 липня 2019 року в розмірі 73201,06 грн., як спадщину.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вакуленко О.П. не з'явилися, однак від адвоката до суду надано заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Максюта М.О., в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, а також надано відзив на позов в якому зазначено, За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Краматорськ як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.
Виплата пенсії проведена по 29.02.2016 року.
З 01.03.2016 виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення.
Можливість виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, врегульовано статтею 52 Закону № 1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦКУ).
У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть відновити нарахування пенсії на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом.
Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058 (не більше ніж за три року до дня звернення за отриманням пенсії).
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року № 200/6137/19-а (далі - Рішення суду) Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань поновлено нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2016 року.
Відповідно до частини другої статті 14, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань.
Починаючи з 01.08.2019 по 31.10.2020 виплата поновленої пенсії ОСОБА_2 здійснювалась шляхом включення нарахованого місячного розміру пенсії до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк».
Доплата ОСОБА_2 в розмірі 73201,06 грн. за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 обліковувалась в Головному управлінні як заборгованість за Рішенням суду, оскільки пенсіонер за життя із заявою про поновлення виплати пенсії не звертався.
З 01.11.2020 виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена на підставі статті 12 Закону України від 20.10.2014 № 1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
ОСОБА_2 особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не зверталась.
Пенсійна справа ОСОБА_2 знята з обліку з 01.11.2021 у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами (аналогічні права належали спадкодавцю).
При наданні відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії органи Пенсійного фонду України вказують розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки про суму недоотриманої пенсії та обов'язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.
Для надання відповіді на лист державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори (далі-Нотаріус) Зайцевої О.П. Головним управлінням у березні 2023 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 41590,14 грн за період з 01.11.2020 по 31.10.2021.
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 19.06.2023 року із заявою № 3211 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 .
За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 41590,14 грн за період з 01.11.2020 по 31.10.2021.
Заборгованість з пенсійних виплат, нарахованих за життя ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 на виконання Рішення суду, в розмірі 73201,06 грн. може бути виплачений за умови покладення судом на органи Пенсійного фонду України відповідних зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому або у разі заміни у встановленому законодавством порядку сторони виконавчого провадження.
Просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть.
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68934343,вбачається, що Смілянською державною нотаріальною конторою 12.05.2022 відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер у спадковому реєстрі 69278544, номер у нотаріуса 301/2022.
Також державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевою О.А., 25.04.2023 видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевою О.А., 25.04.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 406, спадкова справа №301/2022, слідує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщина на яку видане свідоцтво складається з суми невиплаченої пенсії на загальну суму 41590,14 грн., яка належить померлій згідно довідки Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0217-8/25080 від 28.03.2023.
Відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Донецькій області, наданих суду у відзиві на позов, ці дані були надані у відповідь на лист державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевої О.П., та Головним управлінням у березні 2023 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 41590,14 грн. за період з 01.11.2020 по 31.10.2021.
Період з 01.11.2020 по 31.10.2021 сума заборгованості 41590,14 грн. розрахована відповідачем за три роки з моменту звернення нотаріуса з запитом про заборгованість з виплати недоотриманої пенсії.
Так, з рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 200/6137/19-а від 14.06.2019, яке набуло законної сили 07.08.2019, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволені повністю: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з березня 2016 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецькій області відновити щомісячну виплату пенсії та сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_2 з березня 2016 року.
Так, відповідачем зазначено, що починаючи з 01.08.2019 по 31.10.2020 виплата поновленої пенсії ОСОБА_2 здійснювалась шляхом включення нарахованого місячного розміру пенсії до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк».
Доплата ОСОБА_2 в розмірі 73201,06 грн за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 обліковувалась в Головному управлінні як заборгованість за Рішенням суду, оскільки пенсіонер за життя із заявою про поновлення виплати пенсії не звертався та обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 (не більше ніж за три року до дня звернення за отриманням пенсії).
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати).
Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Як зазначається позивачем за змістом позовної заяви та визнається відповідачем за змістом відзиву на позов, спадкодавець ОСОБА_2 була пенсіонером та перебувала на обліку в ГУ ПФУ Донецької області як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території. Згідно зі статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, зокрема, у разі смерті пенсіонера.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2016 року поновлені, однак відповідач вказує, що за поновленням виплати пенсіонер не звертався, тому пенсія йому не нараховувалася.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Однак, відповідно до статті 92 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії та водночас мають найвищу юридичну силу) виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях » визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 243/5697/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 227/2802/16-ц та у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 638/8368/19 зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Таким чином, посилання відповідача, що спадкодавець за життя не виявив бажання поновити йому виплату пенсії та не звертався з відповідною заявою до відповідача, тому пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведене. Отже, призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у спірний період нараховувалася, обліковувалася (її розмір був збільшений під час періоду невиплати), але не була виплачена.
Відповідачем не визнається за позивачем право власності на недоотриману пенсію спадкодавця ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 31 липня 2019 року, який не охоплюється свідоцтвом про право на спадщину. На вказану суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідачем відомостей нотаріусу не надано, без чого нотаріус був позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем, відомостей про спірну заборгованість не надав нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливлюють виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва, отже додаткове звернення позивача до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов'язкова передумова для звернення до суду не вимагається.
Однак, суд зауважує, що призначена довічна пенсія спадкодавця мала обліковуватися в будь-якому разі, навіть за умови її не нарахування та не виплати (внаслідок призупинення виплати).
Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем з огляду на вимоги ст. 46 вищезазначеного Закону № 1058, відомостей про заборгованість пенсії за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусу не надав, в той час як надав відомості позивачу про наявність нарахованої та невиплаченої пенсію за період з 01.11.2020 по 31.10.2021 у сумі 41590,14 грн..
Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст.66 Закону України Про нотаріат є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано.
Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем, відомостей про спірну заборгованість не надав нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливлюють виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва, отже додаткове звернення позивача до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов'язкова передумова для звернення до суду не вимагається.
Отже, оскільки за життя батько позивача недоотримав пенсію з 01.03.2016 по 31.07.2019 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї недоотриманої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позов зазначає, що заборгованість з пенсійних виплат, нарахованих за життя ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 на виконання Рішення суду, в розмірі 73201,06 грн може бути виплачений за умови покладення судом на органи Пенсійного фонду України відповідних зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому або у разі заміни у встановленому законодавством порядку сторони виконавчого провадження.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо обмеження виплати пенсії трирічним терміном, є протиправними, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області та виплатити недоотриману пенсію, як таку, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 саме за період з 01.03.2016 по 31.07.2019 у сумі 73201,06 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку задоволенні вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн..
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, що полягали у відмові надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інформації щодо розміру нарахованої та невиплаченої заборгованості з пенсії померлої ОСОБА_2 за Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019, справа №200/6137/19-а, за період часу з 01.03.2016 по 31.07.2019.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію за період з 01 березня 2016 року по 31 липня 2019 року в розмірі 73201,06 грн. (сімдесят три тисячі двісті одна грн. 06 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва