243/3053/20
2/243/241/2025
22 січня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна. Свої вимоги обґрунтував тим, що на праві приватної власності йому належить 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 1/2 частка зазначеного вище будинку належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 30 січня 2018 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Бігун В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 336, спадкова справа № 85/2017, спадкодавець ОСОБА_3 . 1/4 частка зазначеного вище будинку належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 березня 2016 року державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Причепа В.Р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-120, спадкова справа № 140/2012, спадкодавець ОСОБА_4 . Право власності на 3/4 частини житлового буднику № 17 з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, який розташований у АДРЕСА_1 зареєстроване у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджено відповідними витягами. Відповідач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 і має право на отримання у власність 1/4 частки житлового буднику № 17 з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, який розташований у АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач всіляко ухиляється від позасудового вирішення спору, позивачу на теперішній час невідомо, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Житловий будинок АДРЕСА_1 ще при житті співвласниць, спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є фактично поділеним на два ізольованих житлових приміщення, з двома входами у будинок, з двома комплектами підсобних приміщень - кухонь, коридорів і т. п. Слід зазначити, що підсобні приміщення є не тільки ізольовані, але і мають окремі комунікації для подання води, природного газу, окремі лічильники та окремі рахунки для сплати за спожиті послуги. Цими житловими приміщеннями спадкодавці користувалися окремо одна від одної. ОСОБА_4 користувалася приміщеннями, зазначеними на плані частина АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 користувалася приміщеннями, зазначеними на плані частина АДРЕСА_3 . Так спадкодавці користувалися будинком більше 20-ти років. До частки ОСОБА_4 (частина 2) відносяться приміщення, позначені на плані: 2-1 коридор, площею 3,1 кв. метри, 2-2 туалет, площею 1,0 кв. метри, 2-3 ванна, площею 2,1 кв. метри, 2-4 кухня, площею 5,9 кв. метри, 2-5 передпокій площею 11 кв. метри, 2-6 житлова кімната площею 24,6 кв. метри, 2-7 житлова кімната площею 9.2 кв. метри, 2-8 кухня, площею 6,3 кв. метри. Загальна площа частини 2 складає 63,2 квадратних метри. Інші приміщення відносяться до частки ОСОБА_3 (частина 1). Загальна площа житлового будинку 119,8 кв. метри, житлова площа 67,5 кв. метри. На земельній ділянці розташовані складові об'єкти нерухомого майна - господарські та побутові будівлі та споруди - літня кухня Б, сарай В, літня кухня Г, сарай Д, вбиральня Е, душ Ж, сарай З, душ И, вбиральня К, колодязь 1, водопровід 2, огорожа 3. Загальна площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами становить 774 кв. метри, у тому числі під двором дома 188 кв. метри, під городом 352 кв. метри. Таким чином, враховуючи порядок користування житловим будинком, що склався, можливо провести розподіл спадщини і виділити позивачу у натурі із частини 2 житлового будинку АДРЕСА_1 , що є спадщиною після смерті ОСОБА_4 житлову кімнату, площею 24,6 кв. метри, позначену на плані 2-6 і приєднання цієї кімнати до частини 1, на яку позивач маю право як спадкоємець після смерті ОСОБА_3 . Такий варіант розподілу співпадатиме із належною позивачу часткою у спадщині після смерті ОСОБА_4 і не призведе до зайвих будівельних робіт, не порушить прав відповідача, не призведе до зменшення його частки у спадщині. Однак відповідач ухиляється від позасудового вирішення спору і не бажає добровільно укласти з позивачем нотаріально посвідчений договір, не надає йому доступу до будинку, у тому і на належну позивачу частину, самовільно користується усім житловим будинком, що призвело до подання цього позову. Враховуючи викладене, позивачу на праві приватної власності у порядку спадкування належить 3/4 частки житлового буднику № 17 з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд, який розташований у АДРЕСА_1 . Означене, а також виділ у натурі моїй частці зі спадщини, яка отримана позивачем після смерті ОСОБА_4 тягне за собою визначення конкретних господарських та побутових будівель та споруд, які належать до його частці у головній речі, житловому будинку, а також визначення порядку користування земельної ділянкою, на якій розташований житловий будинок, двором та городом, пропорційно належній його частці у житловому будинку. Для визначення варіантів розподілу житлового будинку, а саме спадщини після смерті ОСОБА_4 , визначення конкретних господарських та побутових будівель та споруд, які належать до його частці у головній речі, житловому будинку, а також визначення порядку користування земельної ділянкою, на якій розташований житловий будинок, двором та городом, пропорційно належній йому частці у житловому будинку по справі необхідно призначення судово-технічної експертизи. .
Тому, просить суд розділити житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши позивачу у натурі: коридор 1-1, площею 6,2 кв. метри, кухню 1-2, площею 6,1 кв. метри, житлову кімнату 1-3, площею 9,2 кв. метри, житлову кімнату 1-4, площею 24,5 кв. метри, кухню 1-5 площею 10,6 кв. метри, житлову кімнату 2-6 площею 24,6 кв. метри. Виділити позивачу в натурі господарські та побутові будівлі та споруди пропорційно належній мені на праві власності 3/4 частці у житловому будинку АДРЕСА_1 . Припинити право спільної часткової власності між позивачем та відповідачем. Визнати за позивачем право власності на 3/4 частини відокремленого житлового будинку АДРЕСА_1 , до якої відносяться наступні приміщення: коридор 1-1, площею 6,2 кв. метри, кухня 1-2, площею 6,1 кв. метри, житлова кімната 1-3, площею 9,2 кв. метри, житлова кімната 1-4, площею 24,5 кв. метри, кухня 1-5 площею 10,6 кв. метри, житлова кімната 2-6 площею 24,6 кв. метри, з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі та просили розділити житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши позивачу ОСОБА_1 у натурі: коридор 1-1, площею 6,2 кв. метри, кухню 1-2, площею 6,1 кв. метри, житлову кімнату 1-3, площею 9,2 кв. метри, житлову кімнату 1-4, площею 24,5 кв. метри, кухню 1-5 площею 10,6 кв. метри, житлову кімнату 2-6 площею 24,6 кв. метри, та виділити йому в натурі господарські та побутові будівлі та споруди пропорційно належній йому на праві власності 1/2 частці у житловому будинку АДРЕСА_1 . Зазначила, що такий варіант розподілу житлового будинку у натурі можливий згідно висновку експерта № 1/04, складеного 09.08.2024 року (варіант 2).
В судове засідання відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги визнали, не заперечували щодо їх задоволення. Просили провести розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 згідно варіанту №2 експертного висновку.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 березня 2016 року, виданого державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Причепа В.Р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-120, на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать по 1/4 частки житлового будинку з відповідними господарськими побудовами та спорудами АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 січня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Бігун В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 336, на праві приватної власності ОСОБА_1 належить 1/2 частка житлового будинку з відповідними господарськими побудовами та спорудами АДРЕСА_1 .
Як зазначено у Зведеному акті вартості будинків, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані: житловий будинок «А-1», загальною площею 119,8 кв. метри, житловою площею 67,5 кв. метри, літня кухня «Б», сарай «В», літня кухня «Г», сарай «Д», вбиральня «Е», душ «Ж», сарай «З», душ «И», вбиральня «К», колодязь «№1», водопровід «№2», огорожа «№3». Загальна площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами становить 774 кв. метри, у тому числі під двором дома 188 кв. метри, під городом 352 кв. метри.
Відповідно до Висновку експерта № 1/04 від 09.08.2024 року, складеного судовим експертом Мазуровою В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно варіанту №2 експертного висновку, ОСОБА_1 виділяється у власність 64/100 частка: житлового будинку літ. «А» (приміщення № 1-3, 1-4, 1-5, 2-6), площею 68,9 кв.м., сіней літ. «а» (приміщення № 1-1, 1-2), площею 12,3 кв.м., сіней літ. «а2», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Е», 1/2 частка колодязя «№1», 1/2 частка водопроводу «№2», 1/2 частка огорожі «№3», оціночною вартістю 937679,50 грн. ОСОБА_2 виділяється у власність 36/100 частка: житлового будинку літ. «А» (приміщення № 2-4, 2-5), площею 20,2 кв.м., сіней літ. «а» (приміщення № 2-4, 2-8), площею 12,2 кв.м., сіней літ. «а1» (приміщення № 2-1, 2-2, 2-3), площею 6,2 кв.м., літньої кухні літ. «Г», вбиральні літ. «К», душу літ. «И», 1/2 частка колодязя «№1», 1/2 частка водопроводу «№2», 1/2 частка огорожі «№3», оціночною вартістю 529926,50 грн. Необхідно зробити наступні переобладнання: відновити дверний отвір, який існував раніше між приміщеннями 1-4 та 2-6, закласти дверний отвір між приміщеннями 2-6 та 2-5. Колодязь «№1», водопровід «№2», огорожу «№3» пропонується залишити в спільній власності співвласників без поділу їх в натурі. Розмір грошової компенсації співвласнику ОСОБА_1 складає 163025,00 грн. При цьому поділу домоволодіння будуть забезпечені максимально одинакові умови для співвласників з урахуванням їх часток та ізольоване користування відокремленими частинами домоволодіння, які пропонується виділити співвласникам.
Вирішуючи вказаний спір, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55.
Пунктами 1.2, 2.4, 3.10, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, передбачено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2), який готує суб'єкт господарювання.
Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 липня 2021 року (справа № 310/7011/17), здійснено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року (справа № 495/3521/18) зазначено, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об'єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Приймаючи до уваги, що сторони дійсно є співвласниками об'єкта нерухомого майна, позивач виявив бажання виділити належну йому частку в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна та є технічна можливість такого виділення, що підтверджується відповідним висновком експерта, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог та погодження із запропонованим варіантом виділу згідно висновку експерта, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження при розгляді судом даного спору, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 840,80 грн. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом виділу вищевказаного нерухомого майна із спільної часткової власності.
Розподілити житловий будинок АДРЕСА_1 , наступним чином:
- виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі: житловий будинок літ. «А» (приміщення № 1-3, 1-4, 1-5, 2-6), площею 68,9 кв.м., сіни літ. «а» (приміщення № 1-1, 1-2), площею 12,3 кв.м., сіни літ. «а2», літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Е», 1/2 частку колодязя «№1», 1/2 частку водопроводу «№2», 1/2 частку огорожі «№3», оціночною вартістю 937679,50 грн., що складає 64/100 реальних часток від всього домоволодіння;
- виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в натурі: житловий будинок літ. «А» (приміщення № 2-4, 2-5), площею 20,2 кв.м., сіни літ. «а» (приміщення № 2-4, 2-8), площею 12,2 кв.м., сіни літ. «а1» (приміщення № 2-1, 2-2, 2-3), площею 6,2 кв.м., літню кухню літ. «Г», вбиральню літ. «К», душ літ. «И», 1/2 частку колодязя «№1», 1/2 частку водопроводу «№2», 1/2 частку огорожі «№3», оціночною вартістю 529926,50 грн., що складає 36/100 реальних часток від всього домоволодіння.
Колодязь «№1», водопровід «№2», огорожу «№3» залишити в спільній власності співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без поділу їх в натурі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , різницю між вартістю ідеальних часток поділу домоволодіння у сумі 163025 (сто шістдесят три тисячі двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на виділену частку домоволодіння з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, як на окремі об'єкти нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: житловий будинок літ. «А» (приміщення № 1-3, 1-4, 1-5, 2-6), площею 68,9 кв.м., сіни літ. «а» (приміщення № 1-1, 1-2), площею 12,3 кв.м., сіни літ. «а2», літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Е», 1/2 частку колодязя «№1», 1/2 частку водопроводу «№2», 1/2 частку огорожі «№3».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Повний текст рішення виготовлений 22 січня 2025 року.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко