2/130/80/2025
130/618/24
"20" січня 2025 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.;
за участі: секретаря судових засідань Тарковської Ю.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Жмеринка цивільну справу за позовом Грибанова Дениса В'ячеславовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ОСОБА_2 інтересах ТОВ "ФК "ЄАПБ" 27.02.2024 року подав до Жмеринського міськрайонного суду даний позов, за вимогами якого просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість за кредитними договорами від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312 в розмірі 79889,52 грн та від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115 в розмірі 120527,31 грн, а всього у загальній сумі 200416,83 грн, а також понесені судові витрати. В обгрунтування заявлених позовних вимог викладена наступна позиція. 29.10.2019 року ОСОБА_1 уклав з АТ "Ідея Банк" кредитний договір №Z06.00601.005882312. Також, 21.01.2020 року ОСОБА_1 уклав з АТ "Ідея Банк" кредитний договір №P29.12886.006248115. 07.07.2023 року між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого АТ "Ідея Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Ідея Банк" права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312 в загальній сумі 79889,52 грн та за кредитним договором від 21.01.2020 року №P29.12886.006248115 в загальній сумі 120527,31 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ані на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 07.07.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом (а.с.1-3).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 29.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача заздалегідь просив розглядати справу без його участі.
Відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с.33), одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. При цьому, на адресу суду повернувся поштовий конверт з надісланими документами із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.37), що у відповідності до вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України визначає вручення йому належним чином вказаних документів та завчасне інформування про розгляд справи судом
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надано.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.
29.10.2019 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.00601.005882312, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит для власних потреб в розмірі 33900 грн, на строк 36 місяців з процентною ставкою 21,99% річних, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти згідно з умовами договору та доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 2941,10 грн (а.с.5).
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, який підписано власноруч відповідачем ОСОБА_1 , сторони погодили істотні умови договору, включно щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості, тобто комісії, а також порядку повернення кредиту згідно встановленого графіка (а.с.6).
Згідно з ордерами-розпорядженнями від 29.10.2019 року №1, №2 кредитор АТ "Ідея Банк" перерахувало позивачальнику ОСОБА_1 грошову суму 33900 грн на виконання умов договору від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312, а також здійснено страховий платіж на суму 2941,10 грн (а.с.7).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312 ОСОБА_1 станом на 30.01.2024 року має непогашений залишок заборгованості в сумі 79889,52 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 31648,78 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 21572,39 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 26668,35 грн (а.с.8).
Також, 21.01.2020 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Р29.12886.006248115, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит для власних потреб в сумі 39999 грн, на строк 24 місяців з процентною ставкою 15,5% річних, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти згідно з умовами договору та доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 7948,52 грн (а.с.9).
Згідно з ордераит-розпорядженнями від 21.01.20202 року №1, №2 кредитор АТ "Ідея Банк" перерахувало на рахунок позичальника ОСОБА_1 грошову суму 39999 грн на виконання умов договору від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115, а також здійснено страховий платіж на суму 7948,52 грн (а.с.11).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115, ОСОБА_1 станом на 30.01.2024 року має непогашений залишок заборгованості в сумі 120527,31 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 38989,29 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 20350,85 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 61187,17 грн (а.с.14).
Відповідно до копії договору факторингу від 07.07.2023 року №07072023 АТ "Ідея Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" права грошової вимоги до боржників за договорами позики, відповідно до реєстру боржників (а.с.15-16).
Згідно з витягом з реєстру боржників №2 до договору факторингу від 07.07.2023 року №07072023, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги заборгованості за кредитними договорами:
від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312 на загальну суму 79889,52 грн, яка складається з 31648,78 грн заборгованості за основним боргом, 21572,29 грн заборгованості за відсотками та 26668,35 грн заборгованості за комісіями;
від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115 на загальну суму 120527,31 грн, яка складається з 38989,29 грн заборгованості за основним боргом, 20350,85 заборгованості за відсотками та 61187,17 грн заборгованості за комісіями (а.с. 17).
ТОВ "ФК "ЄАПБ" є юридичною особою та основним видом фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства - факторинг (а.с.20).
Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що визначається п.3 ч.1 ст.3 ЦК України; відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1,2 ст .614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. У відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказаними вище письмовими доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем оспорюваного кредиту, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року в справі №755/18246/15-ц.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача на підставі договору факторингу від 07.07.2023 року №07072023 перейшло право вимоги за вказаними вище кредитними договорами до боржника ОСОБА_1 .
Отримання вказаних кредитних коштів також ні в який спосіб не заперечено відповідачем.
Про застосування позовної давності щодо спірних правовідносин або певної частини з них суду ніким із сторін у справі не заявлено.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взятих на себе зобов'язань, позаяк ним не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов'язань за вказаними договорами кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у їх невиконанні, що згідно вимог закону є обов'язком особи, яка порушила зобов'язання. Відтак суд приходить до висновку, що оспорювана заборгованість в загальній сумі 200416,83 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 31648,78 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 21572,39 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 26668,35 грн за кредитним договором від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312, а також заборгованості за основним боргом в розмірі 38989,29 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 20350,85 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 61187,17 грн за кредитним договором від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, узгоджуючись з положеннями матеріального права, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі
Пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в розмірі 3028 грн (а.с.4), виходячи з обмеженої законом мінімальної ставки судового збору стосовно вимог майнового характеру для юридичної особи
Враховуючи викладене, керуючись ст.3, 15, 16, 204, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 611, 625-628, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 в АТ "ТАСКОМБАНК") заборгованість за кредитними договорами від 29.10.2019 року №Z06.00601.005882312 та від 21.01.2020 року №Р29.12886.006248115 в загальній сумі 200416 (двісті тисяч чотириста шістнадцять) гривень 83 копійки, а також судові витрати із сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Вернік В.М.