Справа № 645/6162/24
Провадження № 1-кп/645/226/25
22 січня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12024221190001340 від 30 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, не одруженої, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не засуджена, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,
24.08.2024, біля 16.55 год., у період дії воєнного стану на території України, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 знаходилась біля магазину «Opti Market», розташованого за адресою: м. Харків, проїзд Стадіонний, буд. 13, де ОСОБА_5 побачив на вулиці біля магазину велосипед ТМ «Haro Flight One R 26/13», належний ОСОБА_6 , червоно-чорного кольору, застебнутий на ланцюжок, яким вирішив таємно заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, користуючись відсутністю спостереження за ним сторонніх осіб, ОСОБА_5 пошкодив ланцюжок кріплення велосипеду, та таємно викрав вищевказаний велосипед ТМ «Haro Flight One R 26/13», червоно-чорного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 , вартість якого становить 7400 гривень 00 копійок. ОСОБА_4 , спостерігаючи за діями ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що останнім була скоєна крадіжка, ніяких дій щодо запобігання цього не вчинила.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що вказане майно здобуте злочинним шляхом, а саме - шляхом його таємного викрадення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на реалізацію майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, усвідомлюючи свої протиправні дії, спрямовані на збут зазначеного велосипеду ТМ «Haro Flight One R 26/13», здобутого шляхом крадіжки, вчиненої ОСОБА_5 , з корисливого мотиву, заклала до ломбарду, тобто збула велосипед ТМ «Haro Flight One R 26/13», який належить третім особам - потерпілому від крадіжки ОСОБА_6 .
Крім цього, 10.09.2024 року, біля 16.40 год., більш точний час не встановлено, у період дії воєнного стану на території України, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 знаходилась біля магазину «АТБ», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка, буд. 4-Б, де ОСОБА_5 побачив на вулиці біля магазину велосипед ТМ «Comanche» моделі «Praіrie Comp M 20», належний ОСОБА_7 , червоно-білого кольору, застебнутий на ланцюжок, яким вирішив таємно заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, користуючись відсутністю спостереження за ним сторонніх осіб, ОСОБА_5 пошкодив ланцюжок та таємно викрав вищевказаний велосипед ТМ «Comanche» моделі «Praіrie Comp M 20», червоно-білого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_7 , вартість якого становить 6150 гривень 00 копійок. ОСОБА_4 , спостерігаючи за діями ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що останнім була скоєна крадіжка, ніяких дій щодо запобігання цього не вчинила. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що вказане майно здобуте злочинним шляхом, а саме - шляхом його таємного викрадення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на реалізацію майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, усвідомлюючи свої протиправні дії, спрямовані на збут зазначеного велосипеду ТМ «Comanche» моделі «Praіrie Comp M 20», здобутого шляхом крадіжки, вчиненої ОСОБА_5 , з корисливого мотиву, заклала до ломбарду, тобто збула велосипед ТМ «Comanche» моделі «Praіrie Comp M 20», який належить третім особам - потерпілому від крадіжки ОСОБА_7 .
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, пояснила суду про обставини викладені вище, зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення нею кримінального правопорушення вірно відображені. Дійсно, наприкінці серпня 2024 року, в післяобідній час, вона разом зі своїм знайомим знаходилась біля магазину «Opti Market», де останній побачив на вулиці біля магазину велосипед, червоно-чорного кольору, застебнутий на ланцюжок, який таємно викрав, вона, в свою чергу, заклала його до ломбарду. Також, на початку вересня 2024 року, в післяобідній час, Крім цього, вона знаходилася з тим же знайомим біля магазину «АТБ», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка, буд. 4-Б, звідки останній знову таємно викрав велосипед, вона знову ніяким чином цьому не запобігла, а здала його в ломбард.
Враховуючи те, що обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого нею кримінального діяння, розуміючи яка міра покарання загрожує, показання обвинуваченої повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вона не заперечує, прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнала недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченої у їх вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред'явленого прокурором обвинувачення за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом
З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого, процесуальних витрат, речових доказів. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Вину обвинуваченої ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого 198 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона в силу ст. 89 КК України раніше не засуджена (довідка № 48-01102024/63059 від 03.10.2024 року), не працює, як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласна наркологічна лікарня» №10107 від 01.10.2024 року ОСОБА_4 на обліку не перебуває, згідно повідомлення КНП «Обласний психоневрологічний диспансер» №5756 від 01.10.2024 року, ОСОБА_4 впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до закладу не звертався.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки вчинення кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, відношення обвинуваченої до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.
Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст. ст. 369, 371-374, 475, 615 КПК України, суд ,
Визнати ОСОБА_4 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пробаційного нагляду такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок який набрав законної сили є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: