Справа № 344/598/25
Провадження № 3/344/991/25
21 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 04 січня 2025 року близько 14 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , яке виражалося у формі психологічного та економічного насильства, а саме вимагав кошти на алкоголь, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що проживає разом з співмешканкою ОСОБА_2 . У той день був побутовий конфлікт. Дійсно, просив сто гривень у своєї співмешканки, однак жодного насильства не вчиняв. Також, просив справу закрити.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що спільно проживає разом з ОСОБА_1 близько двадцяти років. У той день дійсно в неї з чоловіком виник конфлікт, оскільки він просив у неї сто гривень. Однак, це було непорозуміння, вона зробила поспішні висновки. Жодна шкода їй не була завдана, просить справу закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв).
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083804 від 04 січня 2025 року долучено заяву, копію термінового заборонного припису, пояснення ОСОБА_2 , відеозапис.
Крім цього, в якості свідків жодних осіб в протоколі не зазначено, будь-яких інших доказів працівником поліції до нього не додано.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП передбачає ознаки - настання наслідків насильства, зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була завдана.
Ураховуючи пояснення потерпілої, надані матеріали суду, суд дійшов висновку, що підтвердження наявності шкоди психічному здоров'ю потерпілого матеріали справи не містять. Натомість між ними мала місце сімейна сварка на побутовому рівні, словесний конфлікт, який не мав ознак умисного завдання потерпілій психічного та економічного насильства.
Проаналізувавши сукупність наявних у справі доказів, враховуючи неконкретність висунутого обвинувачення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, не доведена.
Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Отже, встановлюючи відповідно до ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у справі відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Людмила АНДРУСІВ